Працюючи над третьою статтею, я захотіла поспілкуватися з тими, хто радіє успіхам своїх вихованців безмежно і щиро, хто залишається в тіні, але саме їхня важка праця і приносить такі плоди. Моя остання стаття присвячена вчителям, які у цій сфері досягли найбільшого успіху і підготували переможців ІІІ етапу. Їм я задавала одне питання: «У чому секрет успіху?»

Молотай Юлія Григорівна, вчитель української мови та літератури

Мала академія – це не просто два слова. МАН для мене як для вчителя – це насамперед можливість розширити знання учнів, яких  я навчаю, допомогти їм написати власну унікальну наукову роботу, самостійно розв’язати важливу для певної сфери життя проблему, а також  відчути себе науковцем у такому юному віці. Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН — це один з тих конкурсів, у якому брати участь не тільки корисно, а ще й цікаво та пізнавально. МАН готує учня до наукової діяльності, навчає правильно задокументувати власні наукові досягнення, правильно захищати їх,а також досягти успіху не лише у МАН, але й у подальшому житті.

Теплими та щирими словами вдячності  хочу згадати покійну Світлану Костянтинівну Романову,  з ініціативи якої у 2004-2005н.р. я зі своєю ученицею Соломчак Олесею взялися за написання першої наукової  роботи «Топоніміка назв населених пунктів Волочиського району». З того часу займаюся підготовкою учнів для участі в МАН. Одинадцяти років  – одинадцять обласних та два місця на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

Я вважаю, що заняття у МАНі дало моїм учням  чудову базу для вступу у вищі навчальні заклади і можливість стати студентами саме тих  факультетів,  котрі були пов’язані з  їх напрямом науково – дослідницької роботи.  Хлонь Марія, яка займалась у секції фольклористики,  вступила до Київського національного університету ім. Т.Шевченка на спеціальність «Фольклористика». Музика Альона, що працювала в секції мистецтвознавства, стала студенткою філологічного факультету Тернопільського педагогічного університету. Небельська Аліна, котра  займалась дослідженнями у сфері журналістики, студентка факультету «Журналістика»  Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

На сьогодні складено чимало рецептів успіху. Особисто я є прихильником такої формули: одна п’ята природних здібностей, три п’ятих каторжної праці та одна п’ята успішного моменту. 

Левчук Вікторія Аркадіївна,вчитель історії

Найбільший дар дитини  – здатність до творчого мислення. Цей дар дається від народження кожному, а разом з ним і інструменти у вигляді здібностей і задатків, для розвитку таланту. Завдання сучасного вчителя виявити та творчо працювати з такими дітьми. Дійсно, саме спільна робота дарує відчуття гармонійної та плідної праці, яка приносить перемогу – так саме щасливі діти,ті, які відчули себе маленькими науковцями, досліджуючи історію свого краю. Саме діти з якими мені довелось працювати пізнали весь тернистий шлях написання науково-дослідницьких робіт Малої Академії Наук України. Так звучить гордо, проте за цим стоїть нелегка праця: відвідування музеїв, архівних установ, бібліотек,  вищих навчальних закладів Хмельниччини. Це  було не тільки цікавим, а й  вимагало вміння аналізувати матеріали експозицій, перечитувати томи архівних справ,робота часто вимагала написання статей у районні та обласні газети.

Моїм вихованцем був Олег Заяц. Пам’ятаю його завзяття і бажання все виконувати самостійно. Лише дослуховуючись моїх порад,Олег вперше і взяв відео інтерв’ю про події,що стосувалися нашої роботи.

Наступною була Лілія Мартинюк. Особливо приємно згадувати, тому,що Ліля моя вихованка з 5- го класу (як сьогодні пам’ятаю ці допитливі оченята). Прагнення бути кращою і спонукало нас до співпраці з науковими консультантами вищих начальних закладів Кам’янця- Подільського та Хмельницького. У ній завжди горіла жага до знань,сумлінно виконувала усі мої настанови. Вона сміливо виступала на захисті своєї роботи, доводячи свої знання як опонентам так і викладачам вузів. Знання предмета заслуговують найвищої похвали.

Нарешті, Володимир Кінь:легкість у роботі, завзяття і прагнення пізнавати нове в чергове призвело нас до роботи в ДАХМО. Пам’ятаю перші здивування, коли розгортались сторінки документів, в яких були описи важкі для людського сприйняття: «про розстріли …; про людські втрати …»,але мужність і наполегливість робила свою справу. Далі публікації в газетах району,області приносили ще більший запал і бажання працювати. Найбільше пам’ятаю невтомність Володимира: завжди завершував почату справу. Мужність і сила- теж талант.

Для себе, звичайно, як педагога я отримала невичерпний досвід щодо написання науково-дослідницьких робіт. А діти,з якими я працювала, стали частинкою мого  життя, яка запам’ятається назавжди, я лиш вдячна їм за наполегливість,бажання вчитись і навчатись за їх мудрість і підтримку! Я, дійсно, щасливий у своїх вихованцях педагог!

Впевнена, в майбутньому вони реалізують себе як відмінні фахівці своєї справи,завжди будуть іти до своєї мети. Пізнавати  нові грані, завжди вчитись чогось нового і сміливо крокувати по життю. Адже талант обдарованості –дар який дається на все життя.

Ткачук Ірина Вахтангівна, вчитель української мови та літератури

Звичайно, успішний учень – такий, якому супроводжує успіх в чому-небудь, а успіх – позитивний результат. І що ж виходить?!Успішний вчитель – це педагог, чия діяльність приносить позитивний результат, це діяльність, яку супроводжує успіх. Позитивний результат – це оцінки за чверть, якість знань, загальна успішність з предмету. За щоденними уроками, перевірками зошитів, консультаціями пролітає час, і ти бачиш, що переможці  – це ще один твій успіх. А хіба можна добитися позитивного результату без колег, які роблять з тобою спільну справу, допомагають, покритикують, порадять, підставлять плече і похвалять? А діти? Вони теж вчать. Насамперед доброті, саме від їх посмішок залежить настрій, бажання стати успішним і потрібним

Маньковська Олена Віталіївна, вчитель хімії

Я –щасливий учитель, бо мені довелося зустріти талановиту ученицю і сприяти її успішному зростанню.

Рецепт  успіху – він у кожного свій. Однак, рушійною силою, насамперед, є інтерес  «юного дослідника»: а чи зможу, а що вийде?Також є  велике прагнення пізнати нове,бажання досягти  максимального результату, дійти до вершин, довести, що все затіяне – немарна робота.

Звичайно, все це не кожному  учневі під силу.  Довганюк  Діана  справжній дослідник, бо бралась до роботи з інтересом, наполегливістю. Діана – трудівниця, старанна,  володіла ораторським мистецтвом і вмінням тактовно і по – науковому, компетентно вести діалог з опонентом. А ще запорукою є особливе порозуміння між вчителем,  ученицею, порозуміння і зацікавленість та підтримка батьків.

Ось такий рецепт успіху:бажання, кропітка праця, талант, підтримка оточуючих і найголовніше-учень, який знайшов свого вчителя. Чого бажаю усім!

Тернавська Тетяна