У сумні для нашої країни часи завжди знаходились герої, які завжди були готові на все задля захисту своєї Батьківщини. Ігор Віталійович Продан – один із таких героїв. Цей молодий хлопець є випускником НВК і гордістю нашої школи. Він не був зразковим і слухняним, завжди мав власну думку, але саме з таких учнів і виростають справжні герої. У школі він навчався з 2000 року по 2011р.
Слова першої вчительки Ігоря, Герасимюк Любові Федорівни:
-У початкових класах Ігор запам’ятався спокійним, терплячим, наполегливим учнем. Він швидко навчився читати, і книга стала для нього другом і порадником. Часто ділився думками про прочитане. В класі брав участь в інсценізації творів. Дуже гостро розвинене почуття справедливості. Батьки завжди виховували у сина такі риси як мужність, героїзм, патріотизм, любов до Батьківщини. Тому у важливий час для країни не залишився осторонь, а поспішив зупинити ворога на Сході України…
А ось цим з нами поділилась його наступна класна керівничка Левчук Вікторія Аркадіївна:
-Ігор, як і всі мої вихованці, був трішки шумним, і разом з цим у ньому завжди було власне бачення цього світу. По-різному бувало, адже коли формуються такі особистості, не відразу сприймаєм чи розумієм їх. Ігор досить активно брав участь у класному житті, був хорошим другом для своїх однокласників та улюбленцем дівчат. Його посмішка завжди дарувала усім гарний настрій і позитив!
Згадує його однокласниця, Мартинюк Лілія:
-Хоч список нашого класу часто змінювався, Ігор Продан один із небагатьох хлопців залишався моїм однокласником протягом 11 років. Були різні періоди в нашому з ним спілкуванні. Особливо нейтральними наші стосунки були в середній школі. Та в 10-11 класах ми з Ігорем зблизились. Пам’ятаю, сиділи за однією партою і разом писали домашнє завдання на перерві. Для мене став шоком сам факт того, що у 2014 році Ігор відправився на Схід. Та я навіть не уявляла, в якому пеклі йому доведеться побувати. Було надзвичайно важко стримувати емоції під час нашої з ним зустрічі в Одесі, одразу після його повернення з АТО. Саме тоді я зрозуміла, що мій однокласник справді Герой. Сьогодні я знаю іншого Ігора Продана, який мало схожий на себе самого кілька років тому. Я горджусь, що зможу назвати його другом та надіюсь, що надалі ми будемо ділитися один з одним лише приємними моментами.
Після школи Ігор вступив у Хмельницький Національний Університет, проте на 2 курсі йому прийшла повістка…
У зоні АТО він був з березня 2013 по вересень 2014, тобто півроку. Але за півроку Ігор встиг побувати у багатьох небезпечних точках, де часто життя стояло під загрозою. Проте він вистояв і мужньо обороняв нашу державу від агресора.
Зараз Ігор Віталійович навчається в ХНУ, проте скоро знову збирається назад, на Схід.
А від себе хочу побажати йому, здоров’я, щастя, везіння у бойових діях і головне ,щоб завжди пам’ятав, що ми всі його любимо!
Юний журналіст Марченко Михайло
