Якщо людина хоче стати вчителем, Майстром, то в неї має бути дух учителювання. Тобто — бажання вчити. Бажання спілкуватися з дітьми. І якщо найголовнішими ліками в цьому складному житті для людини, головною радістю її існування може стати спілкування з дітьми, тоді є в ній цей дух, дух учителя. Отже, вона зможе стати Майстром. Якщо такого вчительського духу в неї немає, то жодні поради з неї не зроблять Майстра.
«Іскра, що запалює творчість, закладена в самому зерні духу», – писав великий Микола Костянтинович Реріх. Духовність учителя привносить в урок особливий дух, уникає штучності в його атмосфері, дає учням задоволення від процесу навчання і, як наслідок, успішність у навчанні.
І саме такими творчими вчителями, що запалювали іскорки знань у своїх учнів було подружжя Федевичів – Юліан Ярославович та Раїса Дмитрівна.
У 1970 році закінчили Львівський державний університет ім. І. Франка, хімічний і фізичний факультети. І цього ж року розпочали свою педагогічну діяльність за призначенням у Бобринській ЗОШ I – III ст. Урківського району Львівської області (до речі це була опорна школа, у якій навчалися приблизно 1200 учнів.). Вона й відіграла головну роль у становленні діяльності Федевичів.
« Це наше покликання, – говорить під час інтерв’ю Раїса Дмитрівна. – Саме тут пройшла свою першу атестацію і була відзначена високою нагородою – «Грамотою Міністерства Освіти УРСР».
У 1976 році переїхали на постійне проживання у м. Волочиськ, де й продовжили свою педагогічну діяльність. Спочатку працювали у ЗОШ І-ІІ ст. № 5, Юліан Ярославович – з 1976 року на посаді вчителя фізики, а потім заступником по навчально-виховній роботі, а Раїса Дмитрівна – з 1977 року вчителем хімії.
У 1989 році у місті Волочиську відкрилася новозбудована ЗОШ № 6. Тут і продовжили свою педагогічну діяльність подружжя Федевичів. Працювали до її завершення, а саме: Раїса Дмитрівна – до 2002 року, Юліан Ярославович – до 2009 року.
Впродовж багатьох років вчителювання у рідному місті керували районними методоб’єднаннями вчителів хімії, фізики. З середини своєї педагогічної діяльності брали участь в роботі журі обласних олімпіад з хімії, фізики, а також в обласному журі МАН. Неодноразово були запрошені для участі в роботі вступних іспитів до ХТІПО.
«Протягом усіх років наші учні- призери районних, обласних, а подекуди й республіканських олімпіад, – згадує Раїса Дмитрівна.- Так було, що протягом шести років по одному переможцю з хімії брали участь у Всеукраїнській олімпіаді, де окремі з них здобували призові місця.»
За всю педагогічну діяльність Раїса Дмитрівна випустила шість класів, а Юліан Ярославович чотири випускних класи. Навчаючи учнів, подружжя Федевичів намагалися виховувати порядність, людяність, взаємоповагу, а тому у своїй роботі здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, формували творчу особистість, вчили жити.
Своїм молодим колегам Раїса Дмитрівна радить ніколи не забувати, що дитячий організм дуже чутливий, вразливий, а тому потрібно старатися максимально. Бути справедливим до учнів, не принижувати їх гідність.
А також згадує: «Наша діяльність не була обділена адміністраціями шкіл, ВПНО, районною державною адміністрацією. Про це свідчать численні нагороди, які ми отримували за останні роки.» Адже Раїса Дмитрівна отримала понад 15 нагород.
Серед них: « Спеціаліст вищої категорії», звання « Старший вчитель», «Відмінник народної освіти». Двічі була занесена на районну дошку пошани, нагороджена грамотами Президією Верховної Ради УРСР, двічі Міністерством Освіти, Почесними грамотами. А Юліан Ярославович був двічі «Відмінник народної освіти», отримав звання « Вчитель – методист», кваліфікаційна категорія « Спеціаліст вищої категорії», а також нагороджений грамотами райвно та райдержадміністрації.
На жаль, 10 квітня 2012 року, на 66 році обірвалось життя Юліана Ярославовича. Це була важка втрата і для педагогічного колективу, і для рідних та близьких родини Федевичів. Завжди з теплотою згадують випускники свого наставника.
«Найвищою нагородою для нас була і є любов, повага та вдячність від учнів та їх батьків, за що й Вам велика вдячність, – зазначає Раїса Дмитрівна. – Отож творіть, дерзайте, натхнення й творчих успіхів усім Вам і в роботі, і в навчанні, звершення усіх Ваших мрій та задумів.»
