Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості. В усі часи цінувалися талановиті та інтелігентні, тобто освічені люди. Вони ставали лідерами, професіоналами своєї справи, прославляли свою епоху і місце, де вони народилися і працювали. В сучасному часі ці пріоритети не втратили своєї цінності, а навпаки стали потребою для кожного, хто має мету, знає своє призначення і знаходить способи для самореалізації.
Звісно, що талант даний людині при народженні, але лише хороший вчитель зможе розвинути його і підтримати міцними знаннями. Педагог, як митець, за допомогою методик та досвіду за роки навчання творить свій власний шедевр. Напевно, доля визначає обраних, щоб стати вчителем і лікарем дитячих душ.
Отак трапилося і з людиною, про яку багато людей згадують із вдячністю та повагою. Богдана Петрівна виростала на Західній Україні, тому і мала цілеспрямовану працьовиту із загостреним почуттям справедливості натуру. Обрала у Дрогобицькому педінституті ім. І. Франка спеціальність «Англійська мова». Британська культура, традиції, стиль життя були близькі їй, а педагогом стати їй підказало серце, адже після закінчення школи Богдана Петрівна працювала піонервожатою у Бучацькій школі-інтернаті і зрозуміла, що їй легко знайти контакт з дітьми і поділитися своїми знаннями і вміннями.
Після закінчення інституту молода вчителька почала свою вчительську роботу у Старокостянтинівському районі, а вже згодом у Волочиській восьмирічній школі № 4, середній школі №5 та Волочиській загальноосвітній школі № 6.
Учні Андрушкевич Богдани Петрівни неодноразово ставали переможцями конкурсів та олімпіад, багато з них повторюють свого наставника, навчаючи дітей, інші працюють за багатьма спеціальностями, але зауважують, що знання англійської мови їм стали в нагоді, коли потрібно було досягати результатів у кар’єрі. Ця інтелігентна жінка стала прикладом своєї роботи та поведінки для тих, хто разом з нею працював, жив поруч і просто був знайомий. Головною проблемою, яку розв’язувала вчителька було навчити говорити дітей у реальній життєвій ситуації. Це спонукало учнів до творчого пошуку, креативності та оригінальності навчання.
Такими і залишилися вони в житті – активні, енергійні та працьовиті. Хоча Богдана Петрівна вже на пенсії, але завжди відгукується на запрошення нашого закладу відвідати свята, приходить поспілкуватися з молодими колегами та допомагає виховувати свого онука, неординарного і розумного хлопчика.
Про наш заклад говорять багато хорошого, а заслуга цьому такі яскраві особистості, як Андрушкевич Богдана Петрівна – «Вчитель вищої категорії», «Вчитель методист», «Відмінник народної освіти» і просто хороша Людина.
Колись А. Дістервег сказав, “Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя”.