Музика — це мистецтво, що «змальовує» життя людей, навколишній світ і «розмовляє» зі слухачем мовою звуків.
Значну увагу педагоги Волочиського навчально-виховного комплексу приділяють естетичному вихованню учнів.
Першим мистецьким творчим колективом в закладі та першим дзвіночком підвищення культурного рівня школярів, розвитку їх творчих здібностей став духовий оркестр «Сурмач», створений у 1996 році за ініціативи нашого директора Ревуцького Володимира Васильовича. Пастух Олександр Панасович доклав всі зусилля, щоб оркестр ” Сурмач” у закладі ” дихав на повні груди”.
Оркестр був доволі великий, в ньому налічувалось понад 30 осіб, але кількість поступово змінювалась. До його складу входили учні з 5-го по 11-й класи. Дивно було бачити маленьких вихованців школи з інструментами, із-за яких дітей ледь було видно. У багатьох не вистачало сили, щоб примусити звучати труби. Вчилися поступово, по сходинках, по нотах. В оркестрі були також і дівчата, які грали на барабанах. Але лише завдяки наполегливості та старанності наставників та учнів,через невеликий проміжок часу, вже діяв духовий оркестр і на святах рідної школи, і на конкурсах районного та обласного рівнів.
Батьки нашої школи стали спонсором для придбання учасників оркесту красивою формою. А ПМК разом зі своїм начальником А. Слободянюком забезпечив колектив музичними інструментами.
Для молодої школи це був впевнений крок вперед, адже духовий оркестр відігравав вагому роль у різноманітніх заходах та вечорах, надав шкільному життю музикальності.
Художнім керівником та головним диригентом був Гудименко Борис Трохимович, уродженець села Іванківці Підволочиського району. Закінчивши Теребовлянський університет, працював на птахофабриці художнім керівником. Пізніше прийняв посаду замісника клубу на машинобудівному заводі міста Волочиська. Борис Трохимович відразу здружився з колективом заводу, працював з великим ентузіазмом та наполегливістю. Колеги і досі згадують його як хорошу, чуйну та щиру душею людину. Жив своєю професією, і грав на всіх музичних інструментах, залучав до улюбленої справи всіх бажаючих.
На жаль, цієї прекрасної людини немає вже разом з нами, його яскрава зірка згасла. Похований у рідному селі Іванківці. Вшанувати пам’ять чудового колегу, просто щиру та прекрасну людину прийшло багато людей. І навіть в останню путь його супроводжував оркестр.
За участю Гудименка Бориса Трохимовича, цієї творчої людини, шкільний оркестр отримав звання “народного”. А також давав звітні концерти у багатьох містах України, а саме: Тернопіль, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та Київ, де їх з радістю зустрічали глядачі.
Оркестр став призером та переможцем обласних конкурсів духових оркестрів. Першим та єдиним у районі у 2000 році домігся звання «Зразковий дитячий мистецький колектив», присвоєне Міністерством освіти та науки України.
Створення шкільного духового оркестру мало на меті збагачення мистецької палітри культури нашого закладу. Але, на жаль, у 2001 році оркестр припинив своє існування.
Музика здатна об’єднувати людей і в цьому її сила. А головне – вона торкається найпотаємніших, найглибших куточків людської душі, заставляє її звучати в гармонії зі світом.
Музика – саме таємниче із всіх мистецтв. Вона здатна виражати найтонші рухи душі, непідвласні слову.
Світ швидко змінюється, змінюються людські цінності та вподобання, проте я впевнена, що музика залишатиметься у житті людей завжди, додаючи їм наснаги, роблячи їх добрішими та чуйнішими, а їхні життя — гармонійним.
Миколюк Діана