Є в нашому житті прекрасна традиція — святкувати ювілеї. Ювілеї бувають різні: великі й маленькі, радісні й сумні. Але це завжди підсумок прожитої частини життя.
У 2009 році наш Волочиський НВК відсвяткував своє 20-ти річчя. Це свято закарбувалось у пам’яті кожного з працівників нашого закладу.
Школа святкує свій день народження. Звичайно ж, це не просто свято вдома. Школа — цілий величезний світ, і є два центри цього Всесвіту — Учитель і Учень. І саме учні й учителі перетворюють звичайну будівлю на особливий — вируючий, шумний, але добрий будинок, де з кожним роком одні стають розумнішими, інші — мудрішими, і всі разом — ближчими й ріднішими один одному. Скільки всього бачили за ці роки шкільні стіни: перші поразки й перемоги, заохочення і критику, гордість за виконання доручень і радість спілкування з однокласниками, міцну дружбу й першу закоханість — все, з чого складається шкільне життя.
Свій 20-річний ювілей Волочиський навчально-виховний заклад відзначив у районному будинку культури, на який були запрошені гості міста та області, вчителі, батьки, учні та випускники. Свято проходило у формі уроку з допомогою директора Ревуцького Володимира Васильовича, вчителя початкових класів Студенець Ірини Андріїівни, учнів закладу Володимира та Оленки.
За традицією розпочалося свято із гімну України у виконанні учнів Хлоня Євгена та Розгонюка Олексія. А також учень 10 класу Валовин Дмитро виконав гімн НВК, якого з нагоди ювілею закладу подарували журналіст Володимир Грищук і композитор Володимир Кропивницький.
Будь-який народ, будь-яка нація починається, в першу чергу, з того, що вона досконало знає своє минуле. «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Слова Максима Рильського якнайкраще це підтверджують. Отож усі присутні, разом з учасниками театральної студії «Прем’єра», перенеслись у минуле, в той час, коли з’явилася ідея побудувати у місті нову школу.
На сцену запросили Султана Віктора Никифоровича та Серветника Івана Миколайовича – голів виконкому районної ради народних депутатів (1985р.), які розповіли усім присутнім про задум будівництва найсучаснішого навчального закладу міста. Продовжили цю розповідь М. М. Басистюк – заступник директора з капітального будівництва, А. А. Андрієський – начальник цеху № 428, А. С. Лисаківський – старший інженер капітального будівництва, Ф. С. Мацевич – начальник капітального будівництва, А. С. Істратова – будівельник, Є. В. Сіньков – голова профспілки працівників заводу.
Велика армія будівельників у 1987 році розпочала свою роботу. «Наша красавица», саме так її вони називали, і школа росла на очах. Запрошені на сцену будівельники зазначили, що побудували найкращу школу міста. А в дарунок за гарні та щирі слова вокально-хореографічний колектив «Веселка» та хоровий колектив «Барвограй» навчально-виховного комплексу виконали музичну композицію.
Постійно творчо працює колектив навчального закладу відчуваючи підтримку своїх починань від районної влади. Наше свято – це визначна подія і для всього району. Отож, до слова запросили Богославця Володимира Івановича голову районної ради та Пазюка Миколу Сергійовича заступника голови районної ради. Запрошені побажали творчих успіхів у житті та нагородили заклад і директора В. В. Ревуцького грамотами обласної ради. Грамотами райдержадміністрації та районної ради відзначили творчих вчителів комплексу – Т. П. Гуляк, В. В. Лубкович, М. Ю. Ревуцьку, І. А. Студенець, Р. Є. Філіпченко.
Представники обласного управління освіти та обласного обкому профспілки працівників освіти теж завітали на ювілей закладу і нагородили комплекс Почесною Грамотою та подарували закладу лазерний принтер.
Своє щире слово сказали завідувач районного відділу освіти В. О. Лінник та голова профспілки Л. А. Черничко. А також запросили для нагородження найпочесніших гостей нашого свята – наших ветеранів педагогічної праці, які завжди молоді душею. Виступ вокальної групи «Любисток», керівник О. І. Кушнір, з піснею «Вчителько» був найкращим дарунком для наших ветеранів.
Доля вносить свої зміни в людське життя, і на 20-річний ювілей не змогли прийти ті працівники школи, які відійшли у вічність: М. Н. Татаревський, Р. Р. Гулай, Л. Д. Моцна, С. К. Романова, О. І. Петрук, В. С. Верхола, М. Ф. Семерук, Г. С. Якобчук, З. І. Король. Всі присутні вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.
Дуже приємно, коли відчуваєш, що про тебе хтось дбає, хтось допомагає, що інтереси школи не байдужі. А саме, за підтримки міської ради, підприємців нашого міста, у різноманітних конкурсах, пісенного конкурсу « Водограй» наш заклад і надалі зростає.
Учасники театральної студії «Прем’єра» Оксана Гуменко та Христина Гвязда подарували усім гостям літературно-музичну композицію «Миколо Поганіні».
Світ чекає геніїв, а ми їх виховує. «Усяка школа славна не числом, а славою своїх учнів», – говорив М. Пирогов. Наші випускники – люди різних професій, які прославляють свою альма-матір своїми досягненнями, талантами, чесною і відданою працею, добрими вчинками. Багатьма своїми учнями школа може пишатися. Нехай хтось не зривав зірок з неба, але запам’ятався дитячою безпосередністю, дотепністю, добрим відношенням до оточуючих. Серед них були присутні на святі заступник начальника управління паливно-енергетичного комплексу України – С. Д. Савчук (1991 р. випуску). координатор досліджень Міжнародної фінансової координації – А. М. Кузьмін (1991р.), майор СБУ- В. А. Молчанов (1992 р.), заступник начальник цеху по технічній частині Волочиського машинобудівного заводу – О. В. Верхола (1993 р.), вчитель інформатики Волочиського НВК – Н. І. Глуговська (1994 р.), викладач Хмельницького національного університету – О. А. Фрадинський (1995 р.), наймолодший директор банку «Аваль» – А. М. Данчак (2000 р.), помічник прокурора Летичівського району Хмельницької області – В. В. Кравець (2003 р.), фінансовий директор ТОВ «Феодал» – В. Бєлякова (2004 р.), призер Євробачення – І. В. Повзун (2004 р.). З щирими і теплими словами звернулися випускники до своїх наставників і побажали творчих та успішних учнів. А в дарунок для вчителів та гостей прозвучала пісня від випускниці І. В. Повзун.
За традицією з нагоди ювілею навчально-виховний комплекс нагородив грамотами найкращих працівників закладу – Ю. Г. Молотай, Р. Г. Оліх, І. Б. Чорну, І. В. Ткачук, Л. С. Мельник, Ф. Ф. Рябого, Н. М. Присяжну, С. І. Воловнік, Н. В. Бойко, Г. С. Гладин, Ж. Л. Хлонь, Л. І. Кочмарську, О. О. Скакуна, Є. В. Важеніна, С. В. Ніщуна.
Усе, що стосується школи і її учнів, пов’язане з батьками дітей. Вони – це частина нашого шкільного колективу. В реалізації різних питань активно проявив себе орган громадського самоврядування закладу – рада школи, члени якої протягом 20 років брали активну участь у розв’язанні найскладніших проблем в житті навчального закладу. У різні роки очолювали раду закладу шановані в місті люди: М. Ю. Кузьмін, О. В. Данчак, В. О. Петрук, П. В. Бєляков, А. П. Заяць, М. В. Дуднік. Батьки із вдячністю говорили про роботу керівника комплексу В. В. Ревуцького, вчителів, і подарували закладу картину з осіннім пейзажем, побажавши, щоб навчально-виховний комплекс був багатий та щедрий, як золота осінь.
Керівник театральної студії «Прем’єра» Філіпченко Раїса Євстахіївна виконала для усіх присутніх літературно-музичну композицію «Мамина сорочка».
Активна співпраця з нашими партнерами Хмельницьким національним університетом «Поділля» – керівник школи механіки Ю. І. Шалапко, загальноосвітньою школи №3 – директор О. М. Казанішена, керівниками дитячих садочків сприяє до тісних взаємозв’язків учнів та педагогів.
Запросили і на свято головного редактора районної газети «Зоря» М. М. Черничка, члена спілки композиторів В. І. Кропиницького, начальника районного відділу культури М. П. Чепелюка, директора РБК Л. М. Чепелюк, директора ДЮСШ В. Г. Окоманюка, директора міжшкільного виробничого комбінату П. П. Сурича. Подякували їм за тісну співпрацю і побажали подальших успіхів.
Найважливіше в нашій школі — її душа, яка, скільки б років не минуло, все одно залишиться молодою завдяки дзвінким дитячим голосам, якими будуть наповнюватися ці стіни.
Школа це не тільки стіни. Насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги і ті, хто щодня переступають поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного і ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони у пам’яті учнів, колег, і вчителі – пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки на традиційному вечорі зустрічі шкільних друзів, де впізнають вони один одного, незважаючи на сивину, за блиском завжди молодих очей.
20-річний ювілей – це ювілей домівки поколінь. Одні навчили, інші навчились. А дехто спочатку навчився сам, а згодом навчав наступні покоління… І так за днями дні, за роками роки, за десятиріччями десятиріччя.
Так, вчителю, вже істина ця сива,
Хай все в книжках – хіба ж в книжках усе?!
Бо неповторність людська, як рослина,
Всеможне сонце в крихточці несе.
Так, саме людська неповторність вчителя визначає обличчя навчального закладу.
Добра і щастя, творчих здобутків, світлого майбутнього тобі, моя шкільна домівко!
Мельник Каріна, Романчук Аліна