Сім’я – це те первинне середовище, де людина

повинна вчитися творити добро.

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ

Значення сім’ї неоцінене, бо зневірена, зневажена сім’я, то загублене покоління, втрачене майбутнє. Ось чому різні зайди, які хотіли поневолити народ, в першу чергу нівечили сім’ю, відривали дітей від рідної материнської мови, плюндрували самобутню родинно-побутову культуру, насаджували родині чвари.

Репресії, геноцид, нищення традиційної культури призвів сім’ю не тільки до економічного занепаду, а й спустошив духовно. Негативні наслідки не забарились. Родинні чвари, неробство, сирітство за живих батьків, самотня старість – ось аж ніяк не повний перелік тих бід і нещасть, які звалились за роки суспільства спотворень на українську сім’ю.

 З метою посильного впливу на батьків, залучення їх до спільної діяльності і був створений сімейний клуб «Сім’я, пісня, книга». Керіником клубу з моменту його заснування була Філіпченко Раїса Євстафіївна.

 Клуб «Сім’я пісня, книга» зміцнив важливу ланку виховання дітей школа-сім’я. В першу чергу вчаться батьки, а потім вже діти. Головна перевага роботи полягала в тому, що учні не відчувають, що їх виховують. Вони охоче проникали у сутність народних звичаїв, традицій і обрядів, починають розуміти їх. Через обряди діти вбирали досвід минулих поколінь, прилучались до безсмертної криниці народного духу. Гостини клубу були годинами духовного єднання батьків і дітей, стали святами, а діти так люблять свята.

 За сімнадцять років існування клубу «Сім’я, пісня, книга» проведено багато гостин. Керівником клубу здійснено багато експериментів, відібрані найкращі сценарії, і найпотрібніші теми. Для батьків і дітей вже ставало традицією відвідувати клуб. В середньому участь брало 315 батьків. Ці свята зближували сім’ї, допомагали батькам і вчителям пізнати краще один одного. Дітям цікаво, бо поєднується поезія з театром, танець з грою, а під час гри в дітей проявляється здатність до співчуття, співпереживання. В клубі вони не відчували, що їх виховують, діти співають, граються разом із своїми батьками і беруть участь у народних обрядах.

 Клуб «Сім’я, пісня, книга» працював за такою схемою:

 – керівник складає сценарій;

– протягом місяця проводяться репетиції (діти займаються на уроках музики і позаурочний час, а батьки приходять на вечірні репетиції разом із своїми дітьми);

– після тривалої підготовки проводиться гостина клубу;

– закінчується святкова гостина різноманітними іграми та переглядом мультфільмів.

Тривалий досвід дав можливість відібрати наступні теми для проведення гостин:

1. «Скоро казка мовиться» – учні і батьки 1-их класів.

2. «Весна красна» – учні і батьки 2-их класів.

3. «Пам’ять родоводу» – учні і батьки 3-х класів.

4. «Українська хата – колиска нашого народу» – учні і батьки 4-х класів.

5. «Колядки і щедрівки» – учні і батьки 5-их класів.

За час, що минув, засідання клубу неодноразово відвідували керівники навчальних закладів, працівники методичних кабінетів районів та області. Сценарій засідань клубу пропонувались на обласний ярмарок педагогічних ідей. Активно пропагували роботу місцеві періодичні видання і телебачення.

Робота, яку розпочала і протягом тривалого часу продовжувала Раїса Євстафіївна – нова форма організації виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, вона давала можливість досліджувати взаємовідносини в сім’ях учнів, пропагувати кращі надбання сімейного виховання серед батьків.

Правильне сімейне виховання – це той благодатний грунт, на який педагог буде сіяти добре, розумне, вічне.

Миколюк Діана