Школа — велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Добрим прикладом для наслідування є щорічна організація та проведення у нашому навчальному закладі зустрічі з випускниками, які не забули про колиску юності і повертаються до неї, як до життєдайного джерела людської мудрості. Традиційно у третю суботу червня колишні учні та їхні вчителі збираються у рідних стінах, згадують шкільні роки. І от цей день настав! 17 червня НВК радо відчинив двері всім гостям.
Наш педагогічний колектив спільно із ювілярами працювали так, щоб свято зустрічі випускників пройшло якнайкраще і залишило слід у пам’яті випускника. Кожен учасник оргкомітету відповідав за певну частинку роботи: підготовку сценарію та ведучих, співпрацю із координаторами від випускників та збір матеріалів, підготовку художніх номерів та музичний супровід, монтаж відеороликів та презентацій із фотографіями. Та лише завдяки злагодженій співпраці вдалося підготувати цікаву і незабутню зустріч під назвою «Сильні разом».
Усі випускники різні: від простого працівника до знаменитостей, але всіх їх єднає вогник любові до рідного НВК. Вже чути мужні голоси, які перебиває дзвінкий жіночий сміх – це нестримні емоції від радості довгоочікуваної зустрічі. І випускники, і вчителі – всі поспішають, адже за багато років розлуки є чим поділитись. А також, розуміючи, що не кожен випускник зможе побувати на зустрічі у закладі, адміністрація комплексу забезпечила всі умови для того, щоб вони змогли долучитися дистанційно.
Із дзвоником розпочався урок, який нагадав присутнім, як проходили будні у школі. На уроці всі з радістю розповідали про свої досягнення в житті, хто в роботі, хто в сім’ї. Після веселих бесід кожен клас мав змогу відвідати наш музей випускника. Саме тут вони здійснили екскурс у минуле, переглянули відео своїх випускних вечорів. Дівчатка-екскурсоводи Олійник Софія, Кузьмова Дар’я, Сінькова Оксана, Галас Вероніка та Тесля Катерина радо допомогли їм у цьому, а також представили експозицію, яка приурочена нашим випускникам-захисникам.
У святково прибраній залі на гостей вже чекали ведучі свята – Нещадін Евеліна, Бритвак Павло – учні 11-В класу, Кіф’як Юлія, учениця 9-Б класу та Волох Дмитро, учень 11-А класу, які і зробили для всіх присутніх екскурс в історію. На початку найстарший випускник, Верхола Олександр, вніс до залу запашний коровай і звернувся до присутніх із вітальним словом. Коровай є символом єдності і спільності, що об’єднує усіх в одну велику родину. Він нагадує нам, що разом ми можемо подолати будь-які перешкоди і досягнути великих речей.
Учениці НВК Кордунович Карина, Сінькова Оксана, Олійник Софія та Умрихін Лілія урочисто розпочали свято, виконавши гімн України та гімн НВК.
На зустріч зібралися випускники 1993, 1998, 2003, 2008, 2013, 2018 років. Ведучі зробили так звану «перекличку», аби привітати присутніх оплесками. Але, на жаль, не всі змогли прийти в цей день до школи, тому що невблаганний час забрав їх у вічність та залишив світлу пам’ять про них, тому всі присутні вшанували їх хвилиною мовчання.
Як годиться, першим розпочав розмову господар закладу – Ревуцький Володимир Васильович. Він по-батьківськи щиро привітав випускників: «Я радий бачити вас у такому складі в стінах нашого закладу! Адже це говорить про те, що раз ви сюди прийшли, то вам є про що розповісти, а вчителям іншої дяки не потрібно. Коли учні після випуску приходять до школи та ще й приводять потім вчитися сюди своїх дітей – це найбільша винагорода!» Крім того, він розказав про наші досягнення, адже щороку наш заклад оновлюється і всі випускники можуть за цим спостерігати.
Слова вдячності лунали нашим Збройним силам України! Всім, хто на суші, в небі та на воді боронять нашу рідну землю від нерозумних орків. Всім, хто пожертвував своїм мирним життям заради того, щоби ми з вами мали нагоду жити в Україні. Всім тим, хто проміняв зручне ліжко на солдатське, зручні умови на військові та звичне життя на хвилю боротьби. У кожного свій фронт і своя місія, кожен задля перемоги робить те, що вміє.
На жаль, 2022 став роком, що приніс багато випробувань. Для багатьох українців він став чи не найважчим у житті. 2022-ий – це рік, який загартував нас як націю. Цей рік навчив нас ще більше вірити, боротися і чекати. Саме у цей складний період для нашої країни ми усвідомили, що сильна держава починається із сильної нації та армії.
Наш навчально-виховний комплекс, з перших днів долучився до ініціатив територіальної громади міста став центром єдності, місцем тепла і добра. На базі нашого комплексу майже півроку працював прихисток для людей, які були вимушено переселені, через воєнні дії на їхніх рідних землях. У закладі працює бомбосховище, у зимовий період у НВК діяв Пункт незламності.
І ми, учні, працівники комплексу, батьки як можемо підтримуємо Збройні Сили України нашими благодійними концертами та ярмарками, акціями, корисними справами впродовж усього року. За цей навчальний рік ми зібрали майже 400 тисяч гривень. За ці кошти ми купували продукти харчування, засоби гігієни, термобілизну, медикаменти. Долучалися до міських благодійних акцій, зокрема збору коштів на машини, дрони, передавали буржуйки на передову, малювали малюнки, виготовляли окопні свічки та обереги для наших захисників, які віддають найцінніше для нашої перемоги. Ми вже неодноразово допомагали матеріально нашим випускникам-захисникам. Серед них: Оліщуку Роману, Ковальчуку Тарасові, Гоцанюку Назару, Щепановському Юрію, Шафінському Івану, Глущаку Олександру, Скакуну Тарасу.
Ми горді, що маємо таких вихованців, безстрашних, сильних духом, справжніх патріотів своєї країни. Такі сміливі і віддані своїй державі хоробрі жінки та чоловіки є і серед наших випускників ювілярів: це Казанішин Генадій (1993 р.в.), Лозіцький Олег ( 1993 р.в.), Маринькевич Віталій (1998 р.в.), Білінський Андрій (1998 р.в.), Стрихар Сергій (2003р.в.), Волошин Володимир (2003р.в.), Мельничук Євген(2003р.в .), Довгань Василь(2003р.в.), Димчук Сергій(2003р.в.), Коваль Дмитро (2003р.в), Галка Костянтин ( 2003 р.в.), Григорян Борис (2008р.в.), Веретюк Володимир (2008р.в), Камінський Сігітас (2008 р.в.), Довга (Уварова) Тетяна (2008 р.в), Оліщук Роман (2008р.в.), Ковальчук Вадим (2008р.в.), Конгурський Микола (2008 р.в.), Малькутник Павло (2008 р.в.), Денисюк Олександр ( 2008 р.в.), Отінов Максим ( 2008р.в.) Шевчук Владислав (2013р.в.), Глущак Олександр ( 2013 р.в.), Добруха Олег ( 2013 в.), Романенко Валерій ( 2013 р.в.), Розгонюк Олексій (2013р.в.), Іванов Євген (2018 р.в.), Кирилів Іван (2018 р.в.) та багато випускників інших років. Ми дякуємо їм за наші посмішки, за наш спокій, за можливість засинати ввечері та прокидатись вранці. Дякуємо всім захисникам України за їхню відвагу, самопожертву та патріотизм.
У виконанні Сінькової Оксани прозвучала пісня «Ми ніколи братами не станемо».
Хоча сьогодні багато захисників-випускників не змогли бути присутніми на нашому заході, але ми отримали від випускника 2013 року, Розгонюка Олексія, вітальні слова із лінії фронту вчителям, однокласникам.
Прекрасні люди, котрим випускники 1993 року довіряли свої почуття, переживання, проблеми, які вели їх назустріч дорослому життю, другі тати та мами – це класні керівники – Федевич Юліан Ярославович, Войціховський Віталій Васильович, Черничко Любов Антонівна. Ведучі запросили на сцену поділитися своїми спогадами Войціховського В.В. та випускника Іванініна Миколу. Віталій Васильович розказав, як формувався учнівський колектив, національний світогляд його учнів. Натомість, Микола підтвердив слова вчителя і наголосив на тому, що віра була і є у світле майбутнє України.
Далі до слова запросили тих людей, які допомагали долати труднощі, були для своїх учнів і друзями, і порадниками. Це вони з великим захопленням та бажанням намагалися зробити шкільне життя захоплюючим та змістовним, різнобарвним та веселим — це класні керівники Верхола Ірина Петрівна, Лисюк Ольга Петрівна, Стародуб Любов Феофілівна. На сцені – Лисюк Ольга Петрівна, яка згадала своїх учнів 1998 року творчими, креативними, зокрема участь у клубі « Сім’я, пісня, книга». А учениця 11 –В класу, Грабовська Олена, яка зараз працює вчителем у закладі, де навчаються діти з особливими потребами, побажала усім міцного здоров’я дітям, батькам, а також щасливого сімейного життя.
І от прийшла пора дізнатися, якими ж випускники були в дитинстві, коли вперше сіли за парти. Адже вони дуже добре пам’ятають своїх перших вчителів, других мам, які навчили маленьких хлопчиків і дівчаток грамоти, вчили будувати дружні стосунки, допомагати один одному. Вони з великою радістю, любов’ю і повагою згадують перших своїх шкільних мам, які кожному учневі віддавали свою любов і турботу, знання і вміння, аби кожен зумів в подальшому стати доброю і порядною людиною, корисною для суспільства. Добре пам’ятають вони Барановську Ольгу Володимирівну, Сінькову Ольгу Володимирівну, Небрунь Надію Петрівну, Герасім’юк Любов Федорівну та Грицину Тамару Григорівну. Ведучі запросили на сцену перших вчителів випускників 2003 року випуску – Любов Федорівну та Тамару Григорівну. Початкова школа – це казка, у якому живуть маленькі хлопчики і дівчатка, які вже стали дорослі і змужнілі. І саме, непосидючі, крикливі зараз там, на фронті, захищають нас із вами. Побажання від вчителів, щоб якнайшвидше закінчилася війна і назавжди запам’ятати найкращі спогади з країни дитинства.
Недарма кажуть, що перша вчителька – це друга мама. Вона повинна вміти розуміти дитину, відчувати її потреби і уміти знайти підхід до її серця. Нерідко вже в дорослому житті про школу позитивно відгукуються саме ті, кому пощастило зустріти саме такого педагога. Навчали наших випускників 2008 року тодішніх першокласників такі видатні вчителі, як Танчук Марія Іванівна, Ослюк Людмила Іванівна, Ягодзінська Алла Леонтіївна, Партута Ганна Миколаївна та Пендрак Людмила Францівна. А продовжували роботу з учнями, їх класні керівники. І згадати ці миті життя запросили до слова класного керівника – Войціховську Галину Василівну, яка наголосила, що 15 років тому закінчили школу її учні. Клас економічного профілю. Із 20 учнів – 11 золотих медалей і 2 срібні. А яке у дітей було величезне бажання до навчання. Адже саме вони були першим, хто складав тест ЗНО і отримали високі бали. Величезна гордість за своїх учнів. Галина Василівна побажала миру у нашій країні і відсвяткувати 35 років закладу усім колективом випускників після перемоги.
Підтримати дружелюбну гостинну атмосферу вийшла на сцену із піснею «Україна» Умрихін Лілія.
З теплотою та ніжністю згадують про випуск 2013 року класні керівники Студенець Ірина Андріївна, Голобродська Галина Степанівна та Возняк Оксана Федорівна. До вітального слова запросили першу вчительку, Ірину Андріївну, яка звернулася до своїх випускників з такими зворушливими словами: « Дорогі випускники – ви вірили у світле майбутнє нашої держави, а зараз захищаєте нас зі зброєю у руках. Знаю, що підтримуєте один одного, донатите на нашу армію, ви – моя гордість». А випускниці Борко Алевтина та Балайда Вікторія поділилися із присутніми теплими спогадами про шкільні роки. Прозвучали слова подяки вчителям, розуміння того, що ми – класні.
У кожного випускника в пам’яті назавжди залишилась мить прощання. Така хвилююча та водночас радісна, сповнена надій та сподівань на щасливе, гідне та перспективне майбутнє. А як непросто розлучатись із тими, в кого вклав свою працю, віддав усі свої знання та часточку свого серця. До кого звик, за кого переживав, як за рідних. Тож, давайте згадаємо і малиновий дзвін останнього дзвоника та випускний останній шкільний вечір. А згадувати ці миті запросили класного керівника наймолодших ювілярів, випускників 2018 року Левчук Вікторію Аркадіївну, яка поділилася своїми спогадами: « Пам’ятаю останній день навчання, теплий дощ, малюнок на асфальті, благословення від отця Михайла, випускний вечір і віра у світле майбутнє своїх учнів. Люблю і вірю, що це навзаєм. Часто життя дає нам виклики, і непрості, але ми все відбудуємо, посадимо дерева, виростемо дітей у вільній незалежній Україні.»
Непомітно свято підійшло до завершення, і по традиції найстарші випускники пригостили короваєм усіх присутніх, а тим часом лунала пісня у виконанні Олійник Софії «Країна Майбутнього».
Минули роки, але в очах кожного випускника, як і тоді горить вогонь доброти, милосердя та людяності. Основна мета нашої зустрічі «Сильні разом» – це збір коштів для підтримки ЗСУ. Спільними зусиллями нам вдалося зібрати 26 530 грн. З них 18 000 передано випускнику закладу Тимощуку Михайлу 30 окрема механізована бригада ім. К. Острозького в підрозділ ударних сил безпілотних авіаційних комплексів для придбання дрону та 8 530 грн. для Бринюка Олега Олександровича, 42 бригада ЗСУ, для купівлі генератора. Щиро вдячні усім присутнім за щирі і добрі серця.
Як батьки чекають на своїх дітей, так само велика, дружня родина НВК, з радістю чекає своїх вихованців. Шановні випускники, Ви завжди бажані гості у нашій школі, а двері закладу постійно відкриті для Вас! Ніколи не забувайте один одного, куди б не завели вас життєві стежини, пам’ятайте, що всі ви – велика шкільна родина, ви – випускники Волочиського навчально-виховного комплексу. Сподіваємось, що з року в рік число бажаючих відвідати зустріч випускників буде лише збільшуватись.
До нових зустрічей у мирній незалежній Україні!
Учениця 11 –В класу, Станіславська Анастасія










