Народився Продан Ігор 8 вересня 1993 року в місті Волочиську. У 2000 році пішов до школи. Його першою вчителькою була Любов Федорівна, перейшовши на старшу школу його класним керівником стала Вікторія Аркадіївна. Закінчивши школу у 2011 році поступив у Хмельницький Національний Університет у якому,  провчившись два роки, перевівся на заочне навчання.

 Згодом пішов служити по контракту в 80 аеромобільну бригаду.      

«4 березня, коли російські війська були введені на територію Криму,  всіх військовослужбовців заселили в казарми», – згадує Ігор.  Незабаром  мама поїхала провідати сина, але його не випустили за територію військової частини.

Восьмого березня 2014 року солдатів відправляють на Схід, а з 14 квітня  Продан Ігор рахується як учасник бойових  дій. Під час бою отримує контузію і за станом здоров’я  лежить у госпіталі у місті  Мукачеве. Потім його переводять  у Волочиський воєнкомат.

Одужавши, Ігор йде служити у Хмельницький спецназ. «Пішов на схід для того,  щоб наші сім’ї могли тут спокійно спати, щоб Україна спокійно жила» – стверджує наш випускник.

Страшними реаліями війни стали смерть друзів, думка про те,  що кожен із них може в будь-яку секунду загинути. Неохоче згадує ті страшні часи Ігор: «Доводилося голодувати  по декілька днів. А  ще більше ранило те, що наші позиції здавали ті, за кого ми боролися!»

З глибоким сумом та болем в очах ділився Ігор ділився спогадами, розповідав, що пережив за час, проведений в зоні АТО.  Хлопець своїм прикладом показав, що не тільки словами можна любити свою Батьківщину, але і вчинками доводити це.  

Гручман Євген, 10-А клас