Україна – це земля, на якій я народилася і живу, це земля моїх дідів і прадідів, які прагнули до свободи й кращого життя. Ми живемо у найкращій країні у світі – Україні. Це вільна і єдина країна. Блакитні моря, родючі поля, все це є у нас на Україні!
Тут живуть люди, яких я люблю. Тут моя сім’я, могили моїх близьких. Україна – моя Батьківщина. І я її люблю, нещасну і красиву, злиденну або багату.
Я не перестаю захоплюватися тією природою, яка є на Україні. Великі і владні гори в Карпатах, широкі поля і ліси, моря, які омивають наші береги. А яке у нас блакитне небо – здається можна в ньому потонути – розчиниться. А колосисті поля пшениці – це ж невимовна краса. Саме з цієї принади і був народжений прапор нашої країни – синє чисте небо та жовті поля пшениці. Ці пейзажі рідні і такі дороги всім нам.
На жаль, нинішня війна Росії проти України вмить докорінно змінила життя наших українців, особливо української молоді. Багато юнаків і дівчат йдуть до війська, щоб давати відсіч агресору, долучаються до лав тероборони та займаються волонтерством.
Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну принесло кровопролиття та перекреслило мрії багатьох молодих українців. Війна – це завжди погано, це завжди зло, смерть, сльози і страх.
Я вірю, що Україна переможе у цій війні, тому що українці піднялися на Народну війну за свою землю, і правда на нашому боці.
У нас єдина мета – Україна свята, нездолана ніким і ніколи!
Учениця 9-Г класу Кулик Ірина