Україна — це держава, яка багато чого зазнала на своєму шляху:  монгольську навалу, панування польської шляхти, царський режим та кріпацтво, німецько-фашистську агресію та сталінські репресії.

Століттями чужинці дивувалися неповторній звитязі українського воїна. Варто пригадати блискучу перемогу козацтва під керівництвом Богдана Хмельницького та отамана Івана Сірка по взяттю за лічені дні фортеці Дюнкерк, що була захоплена іспанцями, і котру понад десять років не могла відбити французька армія.

Та й у наші дні на початку війни на Сході, в час, коли Українська армія перебувала у напівзруйнованому стані, колишні студенти, інтелігенція та прості хлібороби, об’єднавшись, не маючи належного озброєння та амуніції, дали достойну відсіч, до зубів озброєній, вишколеній московській орді.

Так і сьогодні, коли за короткий термін, за підтримки цілої армії злагодженого волонтерського руху, Українська армія перетворилася на одну з найбільш боєздатних.  Український народ не припиняє  дивувати світову спільноту своєю злагодженістю та звитягою.

Духовність, Віра, дух Свободи та гостре відчуття потреби боротьби за Справедливість – ось вони – фундаментальні камені нездоланності українського народу. Україна була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її. І я вірю, що ця любов не зміниться з плином років, а з висоти на нас завжди дивитиметься лагідне зоряне мирне українське небо.

За синєє небо, За жовте колосся
Боротися треба,
Щоб краще жилося.
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Учениця 9-Г класу, Губай Дарія