Поезія – один з найгеніальніших винаходів людства. Перефразовуючи слова поета Бориса Олійника, можна сказати, що поезія «нас охрестила на людину, піднявши з чотирьох до піднебесь», бо це – мистецтво, що відтворює життя, вірує у правду та любов, радощі та страждання, зустрічі та розлуки.
Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, змушує сміятися, плакати, насолоджуватись прекрасним. Коротке, але таке змістовне слово, що і втішить, і пригорне, і приголубить.
Адже в душі кожної людини живе її внутрішній романтик. Саме він нашіптує унікальні рядки, що згодом стають віршами. Саме цим зумовлений той факт, що поезія — завжди неповторність. Вона допомагає побачити прекрасні й незвичайні сторони в повсякденних речах, у тому простому житті, яке оточує нас щодня. Можна з упевненістю сказати, що поезія вчить любити.
На жаль, ми зараз живемо у страшних реаліях, проходимо через біль, вогонь, кров і муку. Аби постати оновленими і могутніми. І бодай на якомусь символічному рівні, вірші – це також потужна зброя проти загарбників, бо сила поезії – у здатності пам’ятати і нагадувати.
Українці здавна славилися своїм вмінням римувати і писати вірші. Саме в скрутні часи з’являлися найвідоміші твори наших класиків: Івана Франка, Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Василя Стуса та багатьох інших. Війна в Україні змусила багатьох українців акумулювати свій біль від пережитого у віршах.
Учні Волочиського НВК не залишилися осторонь і долучилися до творчого заходу «Поезія, написана мною». Вони замислились над сутністю особистого життя і життя власної країни, зосередилися на усвідомленні себе дітьми української землі.
Громадянську позицію проявили і відгукнулись віршованими рядками на страшні реалії, у яких ми сьогодні живемо Кушнір Адріана «Я Українка» (5-Б), Костюк Софія «Моє серце –Україна» (6-А), Окопна Марія «Рік» (6-Б), Слєпцова Лілія «Дар – це мова» (6-Б), Гуменюк Марина «Спомин про воїна-героя» (8-Б), Кіф’як Юлія «Крик душі» (8-Б), Мельник Анастасія «Страшна дійсність» (8-Б), Рябих Анастасія «Звичайний народ не винен?» (8-Г), Білоус Олександра «Згинуть наші вороженьки» (8-В), Веретюк Єва «Моя Україна» (9-А), Сінькова Оксана «Душа» (10-А), Балакан Діана «Нездоланна воля» (10-Б).
Філосовське сприйняття життя висловила Каліна Єлизавета (6-В) у вірші «Що таке життя?»
Своїми віршами на особисту тематику нас порадували Комар Анастасія «Сірі очі» (8-А), Рябих Анастасія «У неї в голові безлад, як і в кімнаті» (8-Г), Веретюк Єва «Люби» (9-А), Мокрицька Марія «Я буду тебе чекати» (10-В).
Наші юні таланти поетичним словом спробували висловити те, що у них на душі, що вони відчувають, передали свої емоції та почуття.
Дякуємо дівчаткам за чудові вірші та зичимо їм подальшого творчого натхнення.
Вчитель української мови та літератури Молотай Ю.Г.
