Останній дзвоник – це подяка,
Звершилася велика праця!
Великий шлях пізнання, зросту –
Немов відбулась в школі проща.
Наш останній навчальний рік видався вкрай насиченим та складним, але ми вийшли на його фінішну пряму, бо все на світі має свій початок і кінець.
Справді, час летить невблаганно швидко. І особливо це ми відчули сьогодні, бо для нас прийшла пора прощатися зі школою, із шкільним дитинством.
На шкільному майданчику зібралася шкільна родина: учні-випускники, вчителі, батьки.
Сьогоднішній день провів межу між дитинством і самостійним життям, бо для нас, одинадцятикласників навчально-виховного комплексу, пролунав останній шкільний дзвінок, дзвінок нашого дитинства та юності.

Класні керівники Молотай Ю.Г. (11А), Гуляк Т.П.(11Б), Возняк О.Ф.(11В) запросили нас, своїх учнів, на останній шкільний урок у нашому житті.
Традиційно врочистості розпочалися Гімном нашої країни та Гімном НВК. Далі присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять воїнів АТО, випускників НВК, – Климчука Сергія, Драгосєвича Максима, Гуляка Романа, які заплатили найвищу ціну – віддали своє життя.
З напутніми словами до нас звернувся директор школи Ревуцький В.В. Розділив свято Останнього дзвоника зі вчителями, школярами та їх батькам заступник міського голови Сергійчук В.М. та нагородив Почесними грамотами Волочиської міської об’єднаної територіальної громади Колосінську Дарію (11-А кл.), Гоція Антона (11-Б кл.) та Стратійчука Андрія (11-В кл.) та вручив грошову премію. Також відзначили родину Максима Устіяна, учня 11 Б класу.
У свою чергу ми подякували своїм класним керівникам, вчителям-предметникам за роки співпраці, за знання, за любов та підтримку, за розуміння та витримку.
Ірина Сілкіна від імені десятикласників (ми йдемо, а вони залишаються найстаршими у школі) привітала нас піснею «Лови момент».
Якось незвично лунав останній дзвінок. Його дали по черзі усі наші класні керівники, які перед святом подарували нам маленькі дзвоники як частинки великого шкільного дзвінка, а також директор закладу. Малиновим співом задзвеніли вони у наших руках, сповіщаючи про прощання зі школою.
Все, останній дзвінок… і він дійсно останній…
Запальний флешмоб на останньому дзвонику – це дивовижне і оригінальне явище, який подарував присутнім масу позитивних емоцій та драйвовий настрій.
Спільна фотографія, святковий феєрверк, хлопавки з конфетті, щасливі посмішки поставили врочисту крапку в нашому шкільному житті.
11-А клас. Вже підходить до кінця наше шкільне життя. Протягом одинадцяти років у нашій пам’яті закарбувалося багато теплих спогадів. Найбільш яскравими моментами були поїздки до Львова, де смакували смачною львівською кавою та купалися в аквапарку. Разом ми підкоряли Карпатські гори – Маковицю, Хом’як, Говерлу, йшли стежками Довбуша, насолоджувалися красою Синевірського озера та дружно долали усі негаразди. Наші вечірні посиденьки біля вогнища, безсонні ночі та весело проведений час. У такі моменти завжди відчувається дружня атмосфера. Веселі старти, олімпійське лелеченя, міні-футбол, робота на шкільній клумбі, Дні класу згуртовували нас.
Без теплих усмішок неможливо не згадувати початкову школу та нашу вчительку Тамару Григорівну, яка дарувала нам перші знання. Також не перестанемо дякувати нашій Юлії Григорівні, яка стала для нас другою мамою та провела в доросле життя.
Спасибі вам, дорогі вчителі, за всі ті знання, що ви нам подарували, за мудрість, яку ви нам відкрили, і за досвід, яким ви з нами поділились. Ми дякуємо вам за кожен урок. Дякуємо за ваш великий труд, за душевну доброту і величезне терпіння.
11- Б клас. Це був особливий останній дзвоник у нашому житті. Свято було урочистим, радісним та хвилюючим для всіх присутніх. На жаль, через епідемічну ситуацію в світі, ми не змогли провести його як попередні роки та відсвяткувати всією школою, але завдяки нашим організаторам, батькам та класним керівникам свято було чудовим. Думаю, що нам, випускникам, воно запам‘ятається надовго, особливо наш флешмоб. Також, хочеться подякувати нашим вчителям за проведені разом шкільні роки, за корисні поради та важливу інформацію, за хороші емоції та веселі спогади. Бажаємо нових успіхів, життєвих сил і натхнення. Ви – найкращі.
Отож, від щирого серця, ми дякуємо за таке свято!!!!!!
11-В клас. Усе головне в житті людини починається зі школи. Це наш другий дім, у якому завжди дуже багато яскравих вражень та позитивних емоцій. І кожен з нас мріє, щоб у ньому було тепло й затишно, надійно й спокійно. Цей затишок у школі створюють вчителі, учні та їх батьки. Вважаємо, що школа – це дружба, кохання.
Роки минають дуже швидко. Пам’ятаємо, як ще зовсім недавно, нас, маленьких, батьки привели до першого класу. Перший шкільний день неможливо забути. Все нове та цікаве. Але непомітно пролетіли одиннадцять шкільних років – і ми вже випускники. Важко було уявити, що настане день, коли всі розлетимося зі шкільного гнізда в різні сторони. Шкільні роки чудові, але як вони швидко летять! Шкільна дружба – найдовша та найвірніша. Нерідко всі найближчі друзі – друзі шкільних років. Скільки щасливих днів ми прожили разом з нашими вчителями, з нашим 11-В. Скільки було жартів та сміху, різних шкільних свят і концертів. Це все згадуємо з усмішкою на обличчі. Це дуже приємні спогади, які, сподіваємося, супроводжуватимуть нас протягом усього життя.
Вважаємо, що нам усім дуже пощастило, що навчалися в такій чудовій школі, саме в цьому класі. Ми зобов’язані своїй школі і за те, які ми є зараз. Саме в цьому закладі було розкриті наші особистості, знайдений талант та здібності. Ще в вересні думали про те, як успішно скласти ЗНО і пройти таке перше, незнане, нелегке випробування. Дехто хвилювався, а дехто вважав, що має неабиякі екстрасенсорні здібності. Проте кожен з нас бажав максимального результату. У нашому серці назавжди залишаться спогади про привітних інструкторів та охоронців з почуттям гумору, які не давали нам хвилюватися. Чесно кажучи було лячно, особливо на першому іспиті. Загалом спогадів чимало, даний період приніс мені багато змішаних емоцій.
Готувались до цих днів довго, майже кожного уроку вчителі спускали нас з небес одним лише словом – ЗНО.
Ми хочемо сказати велике спасибі всім вчителям, адже впродовж одинадцяти років черпали знання з вашого бездонного джерела мудрості. Дуже любимо свою школу і думаємо, що буде сумно розлучатися з нею.
Учениці 11-А класу Божик Олександра, Шамрай Маша