5 червня 2026 року шкільне подвір’я Волочиського ліцею імені М. Отінова наповнилося особливою атмосферою радості, хвилювання та світлого смутку. Цьогорічний Останній дзвоник став не лише символом завершення навчального року, а й важливою межею між дитинством і дорослим життям для випускників 2026 року.

У цей сонячний червневий ранок ліцейна родина зібралася разом, щоб провести у широкий світ учнів 11-А та 11-Б класів. Їхній шлях до цього дня був непростим. Навчання під час повітряних тривог, уроки в укриттях, дистанційний формат та численні виклики воєнного часу загартували характер молодого покоління українців. Саме тому цьогорічні випускники стали справжнім символом стійкості, відповідальності та віри у майбутнє.

Урочистості розпочалися з виходу випускників та виконання Державного Гімну України і Гімну ліцею. Гучними оплесками присутні зустрічали учнів 11-А класу разом із класним керівником Дмитром Олеговичем Горбатюком — колектив, який поєднав високі навчальні досягнення, активну громадянську позицію та яскраву творчу енергію. Не менш тепло вітали й учнів 11-Б класу на чолі з класною керівницею Світланою Миколаївною Гаєвською — дружну, талановиту та незабутню команду однодумців.

Особливого змісту святу надала хвилина мовчання на честь захисників і захисниць України, випускників, батьків учнів та працівників ліцею, які віддали своє життя за свободу й незалежність нашої держави. У скорботі та вдячності присутні схилили голови перед Героями, завдяки яким сьогоднішні школярі мають можливість навчатися, мріяти та будувати своє майбутнє.

Головним посилом цьогорічного свята стали не пишні букети, а реальна допомога українським воїнам. Під час урочистостей діяла традиційна благодійна скринька, а всі зібрані кошти ліцейна спільнота вирішила передати випускнику закладу 2004 року Олегу Вихристюку, який нині мужньо боронить Україну у складі 5-ї окремої танкової бригади Збройних Сил України.

— Наш Останній дзвоник — це не лише про квіти й усмішки. Насамперед це про вдячність, підтримку та конкретні справи, — наголосили ведучі свята.

Традиційно зі словами привітання до учнів, педагогів, батьків та гостей звернувся директор ліцею Володимир Ревуцький. Теплі побажання й мудрі настанови пролунали від почесної гості – Цимбалюк Вікторії Олександрівни,  керуючої справами  виконкому міської ради. А також від перших учителів випускників — Світлани Василівни Глущак, Інни Володимирівни Дрозд та Віти Петрівни Суховецької. Вони з теплотою згадували перші шкільні кроки своїх вихованців і щиро раділи їхнім успіхам та досягненням.

Особливо зворушливими стали виступи самих випускників. Вони щиро дякували вчителям за терпіння, мудрість, підтримку та віру, яка допомагала долати труднощі. У кожному слові звучала вдячність людям, які протягом одинадцяти років були поруч, навчали не лише предметів, а й життєвих цінностей — людяності, відповідальності та взаємоповаги.

Надзвичайно емоційним моментом став виступ військовослужбовця Збройних Сил України Андрія Броніславовича Мельника — батька випускниці Анастасії Мельник. Його слова стали уособленням незламного зв’язку поколінь, любові до рідної землі та віри в Україну.

Естафету патріотичного піднесення продовжили творчі виступи ліцеїстів. Пісня «Випускник» у виконанні солістів ліцею та хореографічна композиція «Сила роду» яскраво передали силу українського духу, єдність поколінь та незламність нашого народу.

Ще одним щемливим моментом стало звернення випускників до своїх батьків. Молодь дякувала найріднішим людям за любов, підтримку, турботу й віру, які супроводжували їх упродовж усього шкільного життя. Символом цієї вдячності стало вручення листів, у яких випускники поділилися найщирішими почуттями та словами любові.

Не менш теплою традицією став діалог між першокласниками та випускниками. Молодші школярі бажали старшим друзям успішно скласти НМТ, знайти своє покликання та ніколи не забувати рідний ліцей. У відповідь випускники ділилися спогадами, життєвими порадами та добрими побажаннями.

Слова підтримки та напуття пролунали також від класних керівників Дмитра Горбатюка та Світлани Гаєвської. Для своїх вихованців вони були не лише наставниками, а й справжніми друзями, які завжди знаходили потрібні слова підтримки та допомагали долати труднощі. Разом зі своїми учнями вони подарували присутнім яскравий і сучасний флешмоб, що став однією з найемоційніших сторінок свята.

Кульмінацією урочистостей став Останній дзвоник. Його дзвін символічно сповістив про завершення важливого етапу життя та відкрив двері у новий світ можливостей і звершень. Право дати останній дзвоник отримали випускник 11-Б класу Антон Синицький та учениця 1-Б класу Мілана Мудрак.

Завершилося свято спільним виконанням пісні «Переборемо! Пересилимо! Переможемо!», яка стала справжнім маніфестом віри у Перемогу, єдності та незламності українського народу.

Особливе значення мала й благодійна ініціатива ліцею. Завдяки небайдужості учнів, батьків та педагогів вдалося зібрати 55 050 гривень на підтримку випускника закладу Олега Вихристюка та його побратимів. Цей результат став яскравим свідченням згуртованості ліцейної родини та її готовності підтримувати тих, хто сьогодні захищає нашу державу.

Останній дзвоник – 2026 назавжди залишиться у пам’яті його учасників як свято вдячності, любові, надії та незламної віри в майбутнє. Попереду на випускників чекають нові виклики, мрії та перемоги. А рідний ліцей завжди залишатиметься місцем, де починалася їхня велика життєва історія.

Щасливої дороги, випускники 2026 року! Нехай ваші мрії здійснюються, а кожен крок веде до успіху, миру та Перемоги України!

Учениця 9-Б класу, Глушко Ангеліна