Щороку в травні ми відзначаємо День Перемогинад нацизмом. Дорогу ціну заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої  Вітчизняної війни, по-різному її називати, але не можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни.

Це свято часто називають “святом зі сльозами на очах”. І не даремно, оскільки Друга світова забрала мільйони життів(загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Тим важливіше для багатьох пам’ятати про перемогу над нацистською Німеччиною, якій сьогодні виповнюється 75 років.

День пам’яті й примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує НЕ тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.

Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої. Війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками.

Тож пам’ятайте про подвиги батьків, дідів і прадідів. Без вшанування пам’яті минулого не можливе світле майбутнє. 

Гуменна Катерина, 9-В клас