Осіння пора… Барвиста, сповнена яскравих кольорів… Здавалося, серце радіє, подих перехоплює від такої краси. Але на душі сум… На думку спадають спогади про трагічні сторінки історії, які ще зовсім недавно вирували в реальному житті наших предків.
Однією із таких трагічних шпальт нашого життя були події 1932-1933 років, які у 2008 році були визнані злочином проти українського народу і інкриміновані як Голодомор. Під цим розуміють акт геноциду проти українського народу, організованого керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду, який майстерно приховувався радянською владою перед світовою спільнотою. За свідченням угорського письменника-комуніста, Мате Залки, який перебував в Україні протягом 11-13 червня 1932 р., ”Україна, незважаючи на нормальний урожай, приречена на голод… Це – трагедія.“
Ніколи не стоїмо осторонь таких подій. Завжди намагаємося віддати шану тим, хто віддав своє життя. Ось і цього року вшанування жертв Голодомору в нашому класі відбувалося в різних форматах: ми оформили класний куточок, присвячений подіям цього страшного лиха, розмістивши там символічні колоски, перев’язані чорною стрічкою; для нас була організована виховна година мамою Молчанової Юліани, Молчановою Людмилою Олексіївною, яка є директором Волочиської центральної бібліотеки і яка гостинно зустрічає нас у себе в закладі, готуючи цікаві змістовні зустрічі з переглядами і обговореннями відеороликів, мультфільмів, фільмів на різну тематику; переглядали документальний фільм в приміщенні Волочиського будинку культури “Гармонія”, створеного на розповідях реальних очевидців тих страшних подій; покладали поминальні вінки до меморіального комплексу, до складу якого входить пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 рр. та запалювали лампадки на вікнах в своїх помешканнях, щоб “не залишити своє вікно у темряві”.
Цікавою по-своєму була зустріч і цього разу. Перше, що нас вразило, це те, як тематично була оформлена читальна зала: плакати, брошура, книги, періодичні видання, банери, свічка і окраєць хліба. Працівник бібліотеки ознайомила всіх присутніх із перебігом трагічних подій 1932-1933 рр. на Україні, чередуючи їх з зворушливими рядками авторських творів. Захопливим був перегляд мультфільму “Голодний дух”, який був знятий за реальними подіями однієї жінки, якій пощастило залишитися в живих. Учні брали активну участь в обговоренні мультфільму, задавали запитання, ділилися своїми враженнями від побаченого. Одним із гостей цієї зустрічі був директор Волочиського історико-етнографічного музею, Ільчишин Сергій Орестович, який поділився своїми знаннями, підтверджуючими історичними фактами, свідченнями своїх родичів і просто незнайомих людей, очевидців тих подій. Його розповіді вразили настільки, що учні мовчки поверталися по своїм домівкам, подумки прокручуючи в голові почуте і побачене.
Їхньому обуренню не було меж!!!
Голод страшенна біда людства. Історія містить чимало свідчень цього лиха. Від голоду гинули люди під час війн та епідемій хвороб. Але 1933 рік у цьому чорному ряду стоїть окремо. Бо це перший і єдиний випадок за всю історію людства, коли голод організували правителі країни. Такого не знала жодна країна у жодні часи. Це було не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор.
Ми звинувачуємо Голодомор 1932-1933 рр.!!!
Класний керівник 9-В класу, Олійник І.П.
Субота, 27 листопада, люди по всій Україні вшановують пам‘ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Так, як ми молоде покоління, ті хто мають пам‘ятати кожного, хто віддав життя за ніщо і були змушені терпіти страшні муки, мордуючись голодом. Тому у п‘ятницю я з класом були запрошенні у будинок культури на перегляд аматорського, але реалістичного і справжнього фільму про людей, які через сльози згадували ці страшні часи свого, ще зовсім молодого життя. Чесно кажучи дивитися без почуттів було не можливо. Важко було уявити, що це відбувалося насправді. Після перегляду фільму усі старші класи нашого міста поклали вінки із чорною стрічкою на знак вшанування пам‘яті біля нашого пам‘ятника жертв Голодомору 1932-1933 рр.
Учениця 9-В класу, Молчанова Юліана
Сьогодні ми на виховній годині розмовляли на досить трагічну тему – це Голодомор 1932-1933 рр. Ми переглядали фільм, де жертви Голодомору розповідали про страшні для України події. В ці роки люди не жили, а виживали. Голодом було замордовано мільйони людей. Вище керівництво відбирало у людей все: речі, гроші, а найстрашніше – їжу. Але люди не здавалися, вони шукали їжу. Їли гнилу картоплю, лободу, шукали зерно і ділились з своєю сім’єю. Але, нажаль, не всім вдавалось знайти їжу. Також були випадки людоїдства. І тож нам, сучасному поколінні, потрібно пам’ятати ці часи та цінувати те що маємо.
Учениця 9-В класу, Сянькова Анна
Учора (25.11.2021) наша виховна година знову проходила у районній бібліотеці. Ця виховна була присвячена пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Ми переглядали мультфільм “Голодний Дух”. В цьому мультфільмі все розповідається про Голодомор, як це було. Насправді, це було дуже страшно, адже в людей забрали все, вони взагалі не мали ніякої їжі. Але спочатку ці події приховували від людей, щоб інші думали, що все добре в Україні.
На цій зустрічі також був присутній директор Волочиського історико – етнографічного музею, Ільчишин Сергій Орестович. Він нам розповідав про спогади його рідних та в загальному про Голодомор, який забрав мільйони людських життів.
Сьогодні (26.11.2021) ми уже з класом ходили у районний Будинок культури на перегляд відео, а саме розповіді старших людей про Голодомор, які живуть в селах Волочиського районну. Вони розповідали їхні страшні спогади в сльозах, адже їм важко про це говорити. В деяких селах були, навіть, випадки людоїдства, коли батьки вбивали своїх дітей, аби потім їх з’їсти.
Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор. Ми повинні про це страшне минуле пам’ятати і цінувати те, що ми зараз маємо, бо в часи Голодомору люди взагалі не мали нічого.
Учениця 9-В класу, Сінько Софія