Незабаром таке довогоочікуване свято для усіх школярів – останній дзвоник. Ми з нетерпінням чекаємо гарячого літнього сонця, морських купань, гірських походів. Одним словом, канікул. Але вже не усі наші учні повернуться першого вересня. Для одинадцятикласників свято «Останнього дзвоника» – це початок періоду ЗНО, вступу, нового дорослого життя. Ми вирішили дізнатися, з якими думками вони йдуть зі школи, що найбільш запам’ятали. Відповісти на наші питання згодилися учні 11-А класу Брицька Леся, Глущак Анастасія та учні 11-Б класу Федючок Анастасія, Шимкова Каріна, Сірський Любомир, Гуменко Оксана, Небельська Аліна.
Найбільш нас цікавили такі питання:
- Які найяскравіші спогади про шкільне життя залишаться з ними назавжди?
- Які предмети їм найбільш запам’ятаються і яких вчителів вони найбільш будуть згадувати?
- Що вони побажають нам, тим, які продовжуватимуть навчання в НВК?
Ось, що ми почули у відповідь.
Брицька Леся почала згадувати ще початкову школу і сказала, що у нас було дві вчительки молодших класів – Люба Василівна і Світлана Василівна, які виховали з дошкільнят до учнів старшої школи. Вони навчили першачків усім основам дорослого життя. Найвеселіші і найцікавіші уроки були з Вікторією Аркадіївною. Вона завжди нас підтримувала і розуміла. Але найкращою вчителькою став класний керівник Ткачук Світлана Василівна. Ми просимо в неї пробачення за неприємні моменти і дякуємо за ґрунтовні знання. Найяскравішим спогадом став останній День класу. Це був вечір спогадів. Його назва « Від порваних колготок і вибитих зубів – до шпильок і небритої бороди». Ми веселилися, згадуючи дитинство, і все шкільне життя пронеслося перед нами. А побажати хочеться усім, щоб вони стали гідною зміною нашому поколінню і щоб в країні було все добре.
Глущак Анастасія виявилась надзвичайно щирою та відвертою співрозмовницею і сказала, що у стінах рідного НВК кожен із випускників 2013-2014р. залишив незабутні спогади про шкільні будні. Ії яскраві шкільні спогади, пов’язані зі святами в нашій школі . Незабутніми стали благодійні ярмарки, на якій кожен клас має принести свої вироби на продаж. Також ій запам’ ятались усі перші і останні дзвінки. Настя не оминула своєю увагою багатьох своїх вчителів.
-Вчителі нашого НВК ,без перебільшення -чудові люди, добрі, з почуттям гумору.
Павло Володимирович, викладач фізкультури поблажок нам не давав. «Не можеш пробігти дистанцію – присядь 30 разів або покачай прес». Але звучало це у нього не суворо, а по-доброму.
Олександр Григорович, вчитель фізики і астрономії, був дуже цікавою людиною, із надзвичайно широким світоглядом.
Ольга Михайлівна, вчителька хімії, тиха, скромна, делікатна і добра жінка, ніколи не підвищувала на нас голосу. Але тим не менше на її уроках стояла тиша, її предмет вчили.
Марія Юхимівна, вчителька математики, була лояльною до нас. Нам подобались її цікаві уроки. Пояснювала так доступно! Дівчата намаглись наслідувати її в одязі,а хлопцям соромно було приходити з невивченою теоремою або невирішеним рівнянням. Математику вона викладала чудово і людиною є золотою.
Ірина Петріївна вела уроки праці. Її просторий кабінет на першому поверсі дуже нагадував музей образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Там були вишиті картини, скатертини, серветки, сорочки, вироби з макраме, ткані рушники й килимки. Сама Ірина Петріївна була теж як намальована, із правильними рисами обличчя .Вона була дуже талановитою майстринею, вишивала, використовуючи різні техніки, малювала, розписувала дерев’яні вироби, чудово шила.
Інна Василівна вела у нас уроки біології. У неї був хороший метод викладання, вона не лише захоплююче цікаво розповідала про світ живої природи, але й закріплювала наші знання за допомогою різних мультимедійних ігор та цікавих презентацій.
Олена Іванівна викладала англійську мову. Викладала дуже добре і цікаво. Крім свого предмету вона встигала розповісти нам багато історій про життя, пожартувати і пустити шпильку, якщо їй не подобалась наша поведінка. Вона мала жваву, веселу вдачу та гострий язичок, і я в душі називала її «жінка з перцем».
Неоніла Анатоліївна викладала світову літературу. Вона була не лише доброю людиною і хорошим викладачем, але й дуже вродливою жінкою. Було в ній щось від героїнь літератури 18-19 століть, внутрішній аристократизм, благородство. Пам’ятаю, як мій однокласник, читаючи Пушкіна «Я помню чудное мгновенье», переінакшив цей твір, сказавши: «передо мной явились Вы». Думаю, що якби Пушкін жив у наш час і знав Неонілу Анатоліївну, він би погодився з моїм однокласником.
Людмила Дмитрівна чудова, добра, з почуттям гумору. Вона нас не лише любила, але й спілкувалися з нами на рівних, як із дорослими.
Ми, прощаючись із вчителями , здоров’я вам міцного бажаєм від душі. Живіть,творіть і сійте знань зерно. Хотілося б звернутись до сьогоднішніх випускників і побажати ,щоб у кожного сьогоднішнього випускника в неминучому дорослому житті обов’язково здійснилась їх мрія ,всі вони стали хорошими людьми .
Сірський Любомир розповів,що його найяскравішим моментом зі шкільного життя стала подорож в Карпати з однокласниками, які навчались з ним у 9 класі. Улюбленим предметом Любомира є фізична культура, а вчителем, який прищепив любов до спорту, став Сіньков Павло Володимирович. Своїм однокласникам він бажає успішно закінчити школу і здати ЗНО.
Шимковій Каріні найбільш запам’яталася поїздка в Карпати, яка згуртувала однокласників. Каріна цікавиться рідною мовою та літературою, англійською мовою. Усі барви цих предметів відкрили ій Горох Ганна Леонідівна та класний керівник Молотай Юлія Григорівна. Каріна бажає кожному з однокласників знайти своє покликання в цьому бурхливому житті та просте людське щастя , про яке кожен мріяв ще з самого дитинства.
А Гуменко Оксана розповіла про Новорічне свято, яке запам’яталось їй – яскравий промінчик дитинства. Біологія та хімія найбільше подобаються Оксані. Досвід практичних та лабораторних робіт їй надала вчитель Зякіна Ольга Михалівна. Оксана бажає усім одинадцятикласникам впевнено крокувати до своєї мети, завжди вірити у свої сили.
Небельська Аліна говорила схвильовано, адже для неї цей рік приніс немало перемог.
– Не можу повірити в те, що за декілька днів ми, одинадцятикласники, як учні востаннє ступимо на шкільний поріг, що першого вересня нас вже не зустрічатиме рідний клас, найкращі вчителі та однокласники, ми більше не сядемо за шкільну парту, не напишемо контрольну роботу, а перегорнемо нову сторінку життя…
За одинадцять років нашого шкільного життя ми пережили чимало. Але ми завжди трималися разом – долали усі труднощі, ділили як радощі, так і поразки! Сила нашого класу в нашій щирій дружбі та єдності: «Один за всіх, і всі за одного!» У кожного з нас назавжди залишаться незабутні враження від наполегливих тренувань до змагань на шосте грудня, а наші старання навчитись танцювати запальне диско на конкурсний новорічний танець! Саме завдяки праці кожного з нас ми отримали довгоочікувану перемогу. Також ми підкорили сцену «Водограю», нам усі аплодували стоячи. А наш шкільний останній день! Ці щирі сльози – сльози прощання з рідною школою. Це лише невеличка частинка від тих найяскравіших вражень!
Від імені випускників хочу подякувати усім вчителям за те, що протягом усього нашого шкільного життя вони постійно віддавали нам частинку свого серця, закладали багаж знань у кожного із нас, давали цінні поради, за всю ту працю, що вони вкладали в нас протягом одинадцяти шкільних років! Також хочу подякувати дирекції та адміністрації навчального комплексу за організацію навчального процесу, за старання зробити наше шкільне життя цікавішим!
А усім випускникам бажаю здійснення мрій, успіхів і обов`язково знайти себе та свою дорогу у вирі життя!
І тут ми, юні журналісти, задали їм ще одне питання, яке надзвичайно нас цікавило: «Чи приведуть наші випускники навчатися в НВК своїх власних дітей?»Всі відповіли одностайно, не задумуючись: –Якщо ми будемо жити у рідному містечку, то наші діти будуть навчатись в НВК, а якщо доля складеться по-іншому, то ми будемо з гордістю розповідати своїм дітям про незабутньо проведені роки в нашій рідній школі. І звичайно, як тільки буде змога, ми будемо навідуватись сюди.
В добру путь дорогі наші випускники! Хай вам щастить!!!
Автори: Миколюк Діана, Штойко Віолетта,
Степанюк Ірина, Шевела Мар’яна
