Будь-який конкурс –це велика відповідальність, а конкурс МАН – це можливість проявити свої знання та здібності, можливість спробувати себе в ролі дослідника, вміння знаходити розуміння з людьми і навколишнім світом. Часом, щоб здобути перемогу, необхідно бути не лише наполегливими, але й понад усе вірити у свої сили і не здаватися за жодних обставин. Саме таким був цьогорічний ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України, який відбувався дистанційно у складний для всієї країни час, в умовах війни.
Хочу привітати свою ученицю, Паньчук Іринку, із першою її перемогою, перемогою у ІІ етапі конкурсу-захисту МАН. Перше місце – це значне досягнення.
Ця дівчинка із 9Г класу багато читає, гарно навчається, цікавиться новинками науки, творчо працює з додатковими джерелами інформації, що допомагає їй робити свої відповіді на уроках більш цікавими та змістовними. Вона наполеглива, працелюбна, допитлива, і водночас дуже скромна, добра та спокійна.
Віра в себе та самовдосконалення – її життєве кредо.
Отож, Іринко, нехай ніколи не згасне віра в себе. Нових тобі злетів, нових перемог, бажання творити, мріяти й жити на благо України!
Ірина поділилася своїми враженнями: «Робота МАН – це моя перша серйозна робота. Я навіть не уявляла як це. Але коли мені запропонувала моя вчителька з хімії, я погодилась. Ми підібрали тему і почали працювати. Тема дуже мене зацікавила, адже ми перші в області намагалися одомашнити Осмію Руду. Шлях був важкий. Ми вишукували інформацію, опрацювали багато літератури, спостерігали за нашим бджілками. Звичайно це все описували, а потім отримали результати, які подали у роботі. Коли уже з’явилась робота, потрібно було створити презентацію і постер. Хоч це і було складно, але дуже цікаво.
Я готувалась до свого виступу, багато репетирувала. Для мене це було в новинку, і тому я хотіла докласти до цього максимум зусиль. Потім зняли відеозахисти до постера та науковової конференції. Ми з нетерпінням чекали результатів ІІ етапу конкурсу, і коли отримали його, були вражені та задоволені, що наші зусилля не були марними.
Я дуже вдячна Оксані Федорівні за те, що вона обрала саме мене, вірила в мене, допомагала та підтримувала. І вдячна членам журі за те, що оцінили наші зусилля!
Я переконалася у тому, що МАН дає безцінний досвід, не тільки в науковій галузі, але також життєвий. Це було справжнє випробування для моєї сміливості. Також для мене МАН – це просто чудовий стимул до навчання та перемог у майбутньому. Я розумію, що не завжди я буду перемагати. Але я впевнена, що нічого не роблячи – нічого не отримаєш. Треба пробувати, докладати максимум зусиль, бути готовим до можливих невдач … щоб пробувати знову!»
Кожен громадянин прагне зробити власний внесок задля розвитку та процвітання нашої України, бо все починається з малого. А у МАН все починається із невеликого проєкту, що в перспективі зможе змінити рівень освіченості кожного громадянина. Наші талановиті МАНівці разом із їхніми вчителями відшукують в собі бажання власного розвитку, бо це виховує справжніх патріотів. Вони впевнені, що їхні знання та дослідження принесуть користь у певній сфері діяльності для всієї країни. І ми всі віримо в нашу перемогу і знаємо, що ніяка зброя не здолає освічену націю.
Хочу побажати всім колегам удачі, цілеспрямованих учнів, вірити у себе та прагнути до перемоги.
Возняк Оксана Федорівна,
вчитель хімії та біології Волочиського НВК, старший вчитель
