«Кажуть, що ми не цінуємо те, що маємо,

а найбільше не цінуємо свою свободу.

Мало хто переймається думкою про

життя в неволі. Мало хто намагається

уявити, як це – не мати свободи: не йти,

куди хочеш, не робити, що хочеш,

не їсти, не пити, не розмовляти,

не бачити рідних, не жити…»  

Випусник нашого НВК, Продан Ігор-воїн АТО. Народився 8 вересня 1993 року. Навчався в школі з 2000 року. У молодшій школі класоводом Ігоря була Герасимюк Люба Федорівна. Вона любила його і дуже добре до нього відносилась тому, що Ігор був дуже спокійним і добрим хлопчиком. У старших класах його класним керівником була Левчук Вікторія Аркадіївна-вчителька історії. Він не любив гуманітарну науку, але з задоволенням вивчав математику, хімію та фізику. З вчителями в Ігоря було по-різному, в кожного вчителя різний характер, але незважаючи на це, були доволі гарні стосунки. У шкільні роки він займався футболом та ходив на різноманітні факультативи. Ігор був спритним, веселим і, водночас,  не любив ділитись своїм особистим з кимось.

Але війна його сильно змінила. В АТО його забрали 8 березня 2014 року. Після того як Ігор побував у воєнних зонах, а саме: Слов’янськ, Миколаївка, Георгіївка, Лутугіно та Хрящувате, він почав по- справжньому цінувати життя. Ігор зрозумів, що потрібно берегти те, що у тебе є.

Його дивіз по життю:« Серце-матері. Вірність-Батьківщині. Честь-нікому!»

«Ми всі одна громада – одна велика сім’я! Ми повинні підтримувати один одного, допомагати, стояти горою, особливо в такі важкі для України часи! Хіба можна покинути напризволяще солдата, який боронить мир і спокій Батьківщини? Хіба можна відмовити в допомозі матері, яка відпустила сина на війну? Ми всі повинні пам’ятати про захисників, які воюють на Сході, підтримувати їх, допомагати і чекати на них! »

Підготували учениці 8-А класу Янчук Юлія, Волинець Анна