Солодкою мелодією наливаються спогади про шкільні роки, солодкою та п’янкою, яка заворожує, у ній виринають спомини про такі дорогі дитинства митті.
25 червня 2011 року Волочиський НВК проводив зустрічі з нагоди ювілейних випусків. Коли я довідалась про заплановану подію в житті закладу, то з радістю та нетерпінням прагла не лише висвітлити події як кореспондент, а й отримати відповіді на важливі запитання для себе – майбутньої випускниці комплексу. Отож, я стала безпосередньою учасницею свята спогадів та сподівань.
Але спершу, згадаю, що 26 червня минулого року наш рідний заклад святкував 20 річницю першого свого випуску, свій другий день народження. Минулоріч, я пам’ятаю, як тепло відбулась зустріч усіх випусків, а особливою пошаною користувалися випускники 1990 року. Саме тоді у вихованців закладу виник задум створення братства випускників, народилась ідея запровадження щорічних зустрічей ювілейних випусків у стінах рідної Alma materi, яку радо підтримав педагогічний та учнівський колективи.
А далі почалася буденна робота по підготовці першої зустрічі випускників нашого навчального закладу 1991-1996-2001-2006 років. Про те, як вона проходила, поділилась зі мною голова оргкомітету по проведенню свята, заступник директора з виховної роботи комплексу Маньковська О.В.
«Підготовка до свята розпочалась ще задовго до його початку і тривала майже весь навчальний рік. Педагогічний колектив не міг, не мав права проігнорувати цікаву пропозицію своїх випускників щодо такої ідеї, бо ж школа не завершується випускним вечором. А такі зустрічі – дзеркало роботи закладу, всіх його працівників. Першим кроком було створення оргкомітету по підготовці та проведенню свята, до якого з радістю залучились вчителі кафедри виховної роботи, класні керівники, керівники шкільних колективів, вчителі-предметники, представники учнівського самоврядування. Коло обов’язків кожного було чітко окреслено, нам вдалося встановити зв’язки з координаторами – представниками від кожного класу ювілейних випусків, класними керівниками, які працюють та тими, що вже перебувають на заслуженому відпочинку. Вони також із задоволенням відгукнулись на запрошення до співпраці по підготовці до зустрічі-ювілярів, надавали інформацію, фото- та відеоматеріали зі своїх домашніх архівів. Особливо активними були найстарші випускники, що святкують 20-річний ювілей: А. Слободянюк, С. Требуховська, Л. Суховецька, О. Кушнір, Ю. Папірна, які працювали координаторами, розв’язували низку організаційних питань. Творчо працювали педагоги-організатори. Ф.Ф. Рябий з класними керівниками та координаторами випусків, разом з учнем 11 класу Креденсаром Іваном підготували зворушливі відео- та фотофрагменти шкільного життя випускників та сучасного життя комплексу. В.С. Ряба розробила сценарій свята, підготувала ведучих. Оргкомітет завчасно повідомив випускників про дату і час зустрічі на сторінках районної газети «Зоря» та на форумі сайту «Однокласники». Заздалегідь були підготовлені до зустрічі навчальні приміщення, у яких раніше навчалися випускники, святково прибрали сцену актової зали, а також на вході випускників зустрічали щирими побажаннями, розміщеними на плакатах. Подбали організатори і про традиційний символ-оберіг – запашний український коровай, яким найстарші випускники мають пригостити усіх присутніх у залі. Злагоджена взаємодія організаторів та координаторів дала успішний результат. На мою думку, зустріч була урочистою, цікавою, затишною, одним словом – справжнім святом.
На сьогодні вже здійснений перший крок до реалізації великого задуму, запровадження доброї традиції: відбулась перша зустріч ювілейних випусків. Що ж стосується подальших кроків, звісно ж, потрібно, аби випускники, вчителі, організатори спільними зусиллями працювали, а відтак, зовсім згодом вдасться створити Братство випускників Волочиського НВК, яке діятиме за своїм Статутом, матиме свої фінанси та символіку».
І ось настав визначений час збору. Ми біля входу в комплекс, разом з організаторами із нетерпінням чекаємо на випускників. Всіх нас хвилює – чи зберуться вони? І ось – першою крокує до нас Мариняк Людмила Борисівна – класний керівник 11-Б класу 1991 року випуску. Заходить у приміщення та піднімається до кабінету, щоб, як зазвичай, приготувати його до зустрічі своїх учнів. Слідом за нею гамірним гуртом прямують її вихованці, привітно вітаються зі своїми педагогами, їхні обличчя радісні, усміхнені, задоволені. Хлопці, що трішки припізнились, і наздогнали своїх однокласників, міцно обіймають своїх товаришів. У такому доброму настрої, з квітами в руках поспішали вони до свого класу, де на них, як у шкільні роки, чекала вчителька. З такими ж хвилюванням та нетерпінням очікували на своїх учнів й інші класні керівники ювілейних випусків. А на подвір’ї біля ганку збирались представники різних класів та різних поколінь. Одні приходили в повному складі, інші – збирались невеликими групами, згуртувавшись, входили у вестибюль та розбігалися шкільними коридорами до своїх класних кімнат, аби там зустріти свого класного керівника та разом згадати приємні моменти шкільного життя. На одній із таких зустрічей я і побувала.
Класний керівник 11-Б класу 1991року Мариняк Л.Б., вчитель російської мови та літератури, зустрічала своїх випускників в їх рідному кабінеті. Її вихованці – найстарші ювіляри свята, які святкують 20-річчя випуску. Вчитель зустрічає своїх учнів з посмішкою на вустах, а вони, у свою чергу, з неприхованим щастям, із трепетним хвилюванням горнуться до неї, вітають, дарують квіти. Лунає знайомий шкільний дзвінок, і розпочинається урок спогадів. Випускники ділились своїми реалізованими мріями, планами на майбутнє, розповідали про життя, про обрану професію. Людмила Борисівна запитувала в кожного, що ж зі шкільних років найбільше запам’яталося, і, хтось згадував про шкільний КВН, хтось про ярмарки, які проходили у Будинку культури, згадували також про кумедні моменти на уроках…словом, панувала вільна мова, саме такий стиль бесіди обрала Людмила Борисівна. Звісно, погані моменти шкільного життя також були, але вони вже стерлися з часом із пам’яті. «Погане повинно бути, але воно забувається, залишається все хороше…Все так швидко промайнуло, час пройшов, пробіг, так і життя промайне», – зауважила Людмила Борисівна. Опісля обговорення, розпочали фотографуватись на згадку. А далі зазвучав шкільний дзвінок, і, разом ми попрямували до актової зали, де святкування продовжилося.
Приємна музика, прибраний зал, до якого один за одним поважно заходили випускники. Гучно зазвучали фанфари, і ведучі: Дмитро Валовин – випускник 2011 року, майбутні випускники комплексу, учні 11-А класу – Бойко Вікторія, Ладишкін Владислав, заступник директора з виховної роботи Маньковська Олена Віталіївна, педагог організатор Ряба Валентина Степанівна – урочисто розпочали свято.
Почалося дійство перекличкою присутніх випускників. Першими дружніми оплесками вітали найстарших – випускників 1991 року, за ними – 1996, 2001, 2006 років. Найстарші ювіляри: А. Слободянюк, Л. Моркотун та С. Висоцька внесли до зали святковий коровай. Хвилиною мовчання, зі сльозами на очах ми вшанували пам’ять померлих педагогів та випускників.
З вітальним словом до своїх випускників і всіх присутніх у залі, звернувся директор комплексу Ревуцький Володимир Васильович: «Я радий, що Ви в нас є, кожен з Вас має частинку знань, які Ви отримали в нашому навчальному закладі, і ці знання дозволили Вам стати справжніми людьми, самоствердитися у такому непростому сучасному житті. Я радий, що Ви до нас приходите, і це є свідченням того, що наше спілкування потрібне Вам і сьогодні. Я сподіваюсь, що започаткована нами сьогодні традиція буде жити довго».
Свято продовжилось щирими розповідями, спогадами про своїх учнів їх першої вчительки, Ослюк Людмили Іванівни. Людмила Іванівна згадувала своїх в минулому учнів, випускників 1991 року, з теплою усмішкою, розглядаючи фото фрагменти, називала імена тих чи інших учнів.
На сцену запрошувались класні керівники випускників усіх ювілейних років: 1996 року випуску – Жека Галина Петрівна (11-А), 2001 року – Верхола Ірина Петрівна (11-Г), Войціховська Галина Василівна (11-Б), 2006 року – Ревуцька Марія Юхимівна (11-А), Лисюк Ольга Петрівна (11-Б), Скакун Людмила Дмитрівна (11-Г). Всі вони мали нагоду пригадати цікаві епізоди шкільного життя, розглядаючи фотографії на екрані. З радістю впізнавали своїх вихованців і на уроках, і на виховних заходах, щиро і щедро вітали своїх випускників і бажали нових здобутків та успіхів у подальшому житті. Вихованці уважно дослухались до цих приємних вітань, які своєю душевністю зворушили серця присутніх у залі. В знак подяки учні дарували їм оплески та чарівні квіти. Серед випускників не знайшлося жодного байдужого, а іноді на очах з’являлася сльоза. Та частіше на обличчях були усмішки та радість. Позитивні враження і емоції переповнювали усіх учасників зустрічі.
Організатори свята вирішили поділитися з випускниками новими здобутками педагогічного колективу, досягненнями учнів комплексу, сучасною матеріальною базою закладу. Все це відображено у підготовленому ними відеофільмі та презентації «Сучасне життя НВК», який із захопленням та цікавістю переглянули присутні.
Прийшла пора, запросили до слова винуватців свята – випускників закладу: 2006 року – Олійник Ольгу та Ящук Юлію, Поліщук Анастасію, Вознюк Ганну; 2001 року – Данильцеву Людмилу, Налуцишена Максима; 1996 року – Побережну Інну. Вони радо ділились враженнями про найважливіші етапи в житті людини: студентське життя, професійне зростання, створення сім’ї, облаштування побуту. Запевняли, що шкільні мрії кожен з них здійснив. Випускники сердечно дякували своїм вчителям за потрібні знання, мудрі поради, які допомогли знайти своє місце на непростому життєвому шляху. Щиро бажали всіх земних благ своїм вчителям-наставникам, а навчальному закладу – добробуту та процвітання.
Не дивина, що наш заклад нараховує десятки учнівських династій: випускники вибирають для своїх дітей навчання у рідній школі. Одна з них – сім’я класного керівника 11-Б класу 1991 року випуску Мариняк Людмили Борисівни. Її донька Юлія Пряжнікова – випускниця 1991 року, а онучка Ірина – учениця 8-А класу. І сьогодні Людмила Борисівна вийшла на сцену зі своєю внучкою. Ірина розповіла присутнім, що щаслива навчатися в школі, де працювала її бабуся та навчалась мама. Шкільна родина росте та примножується завдяки зв’язку поколінь. І сьогодні в залі 14 випускників, чиї діти навчаються у нашому НВК, а у випускниці 1991 року Моркотун Лариси таких – двоє, а третій, найменший син Євген, у цьому році піде у перший клас комплексу.
Продовжили свято найстарші випускники А. Слободянюк, Л. Моркотун, С. Висоцька та О.Кушнір, які розділили запашний коровай та пригостили ним усіх присутніх. Ця традиція започаткована на першому випускному вечорі збережена і сьогодні. Скибочки короваю отримують випускники, вчителі. Дехто куштував його ще на святі, а хтось брав додому.
Наш комплекс завжди пишається своїми мистецьким колективами. І на цьому святі радували нас своїми запальними піснями вихованці вокальної студії «Барвограй» Валовин Дмитро, Ряба Надія, Хлонь Євген, Кушнір Анна, Хлонь Марія та веселим танцем найменші вихованці колективу «Веселка».
І не дивно, що випускники 1991 року ділилися враженнями про зустріч «Ми щиро раді зустрічі! Все свято сподобалось. Хотілось би зустрічатись і через 5, і через 10 років! Щороку хотілось би бути на такій зустрічі».
Минулого року найстарші випускники на подвір’ї рідного закладу посадили 7 маленьких туй – свій подарунок. Деревця прийнялись і радують очі тих, хто проходить повз. Так було започатковано традицію. Цьогорічні випускники 1991 року її продовжили. Заздалегідь визначили місце, вихованці бережно висадили 6 пірамідальних та золотистих туй: викопували ямки, ніжно брали кожне деревце, саджали та поливали його. Маю надію, цю хорошу традицію продовжить і мій випуск.
Цьогоріч започаткували новий звичай – фото на згадку у рідному навчальному закладі. Першими фотографувались найстарші випускники і їх класні керівники, потім – 1996, 2001 та 2006 років. Це дійство супроводжувалось веселими порадами, щирими усмішками – усе як у нас, сьогоднішніх учнів комплексу.
Прощаючись з нами Мариняк Л.Б. зауважила словами О. Пушкіна,: «Друзья мои, прекрасен наш союз, он, как душа, и чист, и вечен…» та продовжила « 20 років випуску – солідний ювілей. Я та мої вихованці задоволені, безмежно раді цій зустрічі.
От і все… так завершився ще один цікавий захід в історії моєї школи. Приємно було поспостерігати за цією теплою, зворушливою зустріччю. Мені, власне, як і багатьом присутнім на святі, сподобалось все…
А закінчити свою розповідь, я хочу зверненням вчителів та учнів Волочиського НВК « Запрошуємо усіх бажаючих до співпраці задля створення Братства випускників нашого навчального закладу. Пам’ятайте, червень наступного року скличе нових ювілярів – випускників 1992, 1997, 2002 та 2007 років. Наші контактні данні Тел. 4-19-88; 3-43-99, електронна пошта nvk_vol@ukr.net».
Юлія Мороз, учениця 11-А класу
