Література, біологія, робототехніка й дрони – здавалося б, що може об’єднувати такі різні захоплення? Відповідь проста: допитливість, наполегливість і прагнення відкривати нове. Цього року троє моїх однокласників, а саме:Стець Єлизавета –І місце, Бович Софія та Чорний Богдан-ІІ місце стали стипендіатами премії міського Голови, здобувши визнання завдяки своїм досягненням у науці та технічній творчості.

Одна з них досліджує, як у творах української літератури ХХ–ХХІ століть розкривається концепт божевілля, шукаючи в художніх текстах глибші сенси та способи осмислення дійсності. Інша звернулася до біології людини й дослідила динаміку функціональних показників серцево-судинної системи підлітків під час тренувань на симуляторах Liftoff, які використовують для підготовки FPV-пілотів. А ще один мій однокласник підкорює світ технологій і робототехніки, опановуючи керування дронами.

За кожним із цих напрямів – не лише цікава ідея, а й години роботи, пошуку, експериментів, випробувань і подолання труднощів. Їхні історії доводять: шлях до перемоги не завжди простий, проте наполегливість і щире захоплення своєю справою допомагають досягати значних результатів.

Я попросила відповісти їх на кілька питань:

-Лізо, як ти поєднувала підготовку наукової роботи зі шкільним навчанням та особистим життям?

-Поєднувати все було не завжди легко, але я старалася правильно розподіляти свій час і не відкладати роботу на останній момент. Важливо знаходити баланс між навчанням, МАН і особистим життям, щоб вистачало часу не тільки на роботу, а й на відпочинок.

–Які можеш дати поради учням, які тільки починають свою роботу в МАН?

-Я б порадила не здаватися, пробувати себе в різних напрямках і не боятися нового. Не завжди все виходить з першого разу, і це нормально. Якщо цього року щось не вдалося, то наступного може все вийти набагато краще. Головне – отримувати задоволення від того що робиш, не боятися помилок і використовувати всі можливості які дає МАН, бо це справді крутий досвід, який точно запам’ятається.

-Соню, чого ти навчилася завдяки участі в конкурсі? Чи змінилося твоє ставлення до науки, навчання або власних можливостей після цього досвіду?

-Завдяки участі в МАН я навчилася глибше досліджувати літературні твори, працювати з джерелами, аналізувати інформацію та аргументувати власні думки. Цей досвід допоміг мені зрозуміти, що наука – це не лише теорія, а й можливість самостійно шукати відповіді на цікаві запитання. Призове місце стало для мене підтвердженням того, що наполеглива праця приносить результати. Після участі в конкурсі я стала більше вірити у власні сили, зрозуміла, що можу досягати більшого, ніж іноді сама від себе очікую, і що не варто боятися пробувати щось нове.

-Богдане, як ти зацікавився дронами? Пам’ятаєш свій перший політ? Що стоїть за успішним польотом – талант, техніка чи години тренувань?

-Зацікавився ще як був малий,  коли почув про гурток майже одразу пішов на нього. Перший політ пройшов успішно та надав мені багато мотивації розвиватись в цьому напрямку. Я вважаю, якщо тебе щось цікавить, то потрібно розвиватись в цьому напрямку та йти до успіху. Години тренувань обовʼязково допоможуть у здобутті перемоги.

Їхні історії доводять, що успіх не приходить одразу. Він народжується з наполегливої праці, віри у власні сили та готовності не здаватися перед труднощами. Я пишаюся тим, що навчаюся поруч із людьми, які не бояться мислити нестандартно, досліджувати невідоме й перетворювати свої захоплення на реальні досягнення. І, можливо, саме сьогоднішні перемоги моїх однокласників – це лише початок їхніх великих відкриттів у майбутньому.

Учениця 11-А класу Собко Дар’я