НАШИМ ВИПУСКНИКАМ (вітання від перших вчителів)

Цей навчальний рік розпочався для мене радісним і тривожним очікуванням. Ми стали найстаршими в школі, попереду був останній рік навчання, підготовка до ЗНО, останній дзвоник, випуск. Пандемія оголошена у світі змінила хід історії, хід нашого випускного року в школі. Деякі речі, все ж таки залишилися незмінними. Це наші перші вчителі, які звертаються зі своїми побажаннями до нас, учнів 11-х класів

Гудима Галина Миколаївна

Я пам’ятаю день і час,
Як ви пішли у перший клас,
Коли за парту вперше сіли
І першу лінію провели…
Як перше слово прочитали,
Як першу букву написали…

Милі і дорогі мої випускники! Мій улюблений 11-А!

Ви мої найперші, тому Ваше місце у моєму серці завжди буде особливе! 

Вітаю Вас із завершенням першого серйозного етапу у житті! Бажаю всім Вам рівних доріг і попутного вітру! Нехай у вашому житті буде багато добра, нехай завжди буде в серці любов, а поруч ідуть друзі, які підтримають і допоможуть! 

Ідіть завжди за своєю мрією і не відступайте, знайдіть щастя в житті і не пропустіть його. Удачі і успіхів вам нехай на складному, але дуже цікавому життєвому шляху. Сьогодні ви залишаєте рідну школу, і все, що вас чекає у дорослому житті, тепер залежить тільки від вас самих. Тут вас навчили бути щирими, самостійними, відповідальними, чуйними. Навчили дружити, відстоювати свою думку, любити науку, дбайливо ставитися до знань, тобто дали основу того, без чого неможливо стати справжньою Людиною! 

Хай молодість подарує вам мільйон шансів, більшість з яких знайде відгук у вашому серці і буде успішно реалізована. Нехай всі вибрані дороги будуть правильними, а спокуса звернути на вузьку стежку не змусить вас відмовитися від вірно обраної мети.
          Удачі вам, нових досягнень, щастя і успіхів у подальшому житті!

Савчук Лариса Михайлівна
Дорогі мої друзі! Дуже швидко промайнули шкільні роки. Для вас вони були особливими. До школи ви всі прийшли щирі, допитливі, з великим бажанням навчатись. У кожного з вас була своя співуча пір’їнка. Навчаючись у початкових класах, кожен розкриває свої таланти. Пригадую, як виразно ви всі читали напам’ ять вірші. Танцювали, співали, брали участь у спортивних змаганнях. Батьки завжди допомагали вам, підтримували. Я дякую долі, що мене звела з вами. Саме ви пройшли велику школу. Адже вам випало зустрічати учителів, розлучатись з ними і навіть втрачати. Та це вас ще більше загартувало. Знайте, що найвище щастя і радість людська-це  спілкування з людьми. В житті завжди буває так, що комусь легше, іншому важче. Не розчаровуйтесь. Нехай минають вас невдачі і розчарування. Любіть людей. Живіть так, щоб ваша духовна серцевина була здоровою, чистою і сильною. Умійте розрізняти в людині світле і темне. Не будьте байдужими до чужого горя. Бійтесь безсердечних і черствих людей. Будьте здоровими, відчувайте радощі життя. Бажаю здійснення ваших мрій.І просто, щоб ви були щасливі. Але щастя-це не жар-птиця, яку  можна спіймати. Це реальна будова, яку потрібно спорудити. Будуйте, перемагайте! Удачі.       

З любов’ю Лариса Михайлівна.

Оліх Рита Григорівна
Дорогі мої дорослі діти,  мій 11-В. Здається, тільки вчора я зустрічала вас на порозі нашої школи маленькими хлопчиками та дівчатками. Такими смішними, незграбними і примхливими.  Але час ішов, ви росли, дорослішали, ставали мудрішими. На моїх очах відбувалося багато подій. Ми не тільки успішно навчалися, а й розкривали свої таланти, розвивали здібності. А скільки подорожей було! Ми ходили на екскурсії нашим  містом, відпочивали на природі, подорожували рідною Україною. А які родинні свята та концерти ми влаштовували! 

      Кажуть, що художник живе у своїх картинах, письменник – у творах, а вчитель – у своїх учнях. Я вчила вас жити, працювати, відпочивати дружнім класним колективом. Виховувала на одвічних моральних цінностях: доброті, любові, совісті, честі. Ми брали активну участь у предметних тижнях, спортивних змаганнях, щорічному конкурсі пісні «Водограй», проводили відкриті уроки та виховні години, святкували дні народження.

      Швидко пролетіли 11 років навчання. Сьогодні ви стоїте на порозі дорослого життя. Яким воно буде – залежить тільки від вас. Слухайте мудрі поради,  переймайте чужий досвід і діліться своїм. Але пам’ятайте головне правило,  яке я постійно вам  повторяла: «Завжди ставтеся до людей так, як хочете, щоб ставилися до вас». 

      Нехай Господь благословить ваші шляхи! Знайте, що  стіни рідної школи завжди відкриті для вас.

Якби я тільки птахом могла стати,
щоб у політ вас в небі проводжати,
де вільно ви завжди могли б літати,
чого бажаєте – того і досягати.
Там перешкод нема, відсутні чвари,
нема підніжок і очей у спину,
нема дверей зачинених, лиш хмари,
що линуть, мовби мрії, безупинно.
Та я – не в небі, ви – земні пташата,
в житті зустрінете багато перепон.
Бажаю вам усі їх подолати.
Хто прагне – той долає! Це – закон!
У двері стукайте – і вам відчинять точно.
Шукайте квітку щастя – і знайдіть.
Любов пізнайте серцем – не заочно,
її крізь терни й смуток пронесіть.
Душею риньте в небо, не плазуйте,
не бійтесь мріяти, попри поразки страх.
Своє життя завжди самі будуйте,
літайте вільно, як у небі птах!

Перша вчителька Оліх  Ріта Григорівна

Роки пролетіли з тих пір, відколи ми були учнями початкової школи, але перша вчителька назавжди залишиться першою. Шана і повага нашим першим вчителя!

Юний журналіст Биць Валерій

Залишити відповідь